Підкарпаття, ч. 5. Мукачево, замок Паланок

12 Вересня, 2008 @ 15:02

Замок "Паланок" - м. Мукачево, Україна Щось я трошки забарився з наступною частиною мандрівки Підкарпатською Україною.

І не тільки з наступною частиною! Ще в попередньому оповіданні мав уточнити, чому я раптом назвав Закарпаття Підкарпаттям. Отже, розповідаю – зі слів власника винарні "Старий підвал": "До того, як ці землі приєднали до України вони знаходились – принаймні, в 20 ст. – в юрисдикції тодішньої Чехословаччини, а раніше – Угорщини. Угорщина, як відомо, знаходиться по інший бік Карпат, аніж більша частина території України. Як наслідок, легко зрозуміти, що з "їх боку" це було Підкарпаття. А "Закарпаттям" для них є ми…". Ось так. Майте на увазі!

Досить відступів від теми. Продовжуємо нашу прогулянку – на черзі, як Ви вже зрозуміли, замок Паланок, що в Мукачево. Ходімо!

Місцезнаходження замку: поцікавитись.

Ми заїхали в Мукачево з боку Берегового, як, звісно ж, можна здогадатись з попереднього поста. Від того місточка, яким ми попали в місто, замок виглядає наступним чином:

Це велична споруда, яка височіє над містом. З нашої "точки входу", щоправда, довелось обійти Паланок з 3х сторін, аж доки ми змогли потрапити до самого входу.

Забігаючи трошки наперед, скажу, що в подвір’ї замку стоїть його чудовий макет, завдяки якому можна уявити собі конструкцію споруди – щонайменше, в загальних рисах. Ось він:

Вхід до замку – праворуч. Так-так, саме там, де в кадр вліз мій палець, яким я притримував поляризаційний фільтр, аби уникнути хоча б частини бліків на склі. Одразу за входом – пара приміщень, які стінами впираються у бастіони "другого сектору". Очевидно, в першій (зовнішній) частині знаходилась "чергова варта", на більше там банально не вистачило б місця…

В "другій секції" – її помітно за двома практчно трикутними бастіонами і до основної будівлі – судячи з усього, жила обслуга власників замку та варта. Характерний стиль приміщень, знаєте… Зараз там пусто і занедбано, але обіцяють виправити ситуацію, віддавши частину приміщень під приватний готель з жорсткими умовами експлуатації будівлі. Що ж, кнайпа там вже є…

Третя частина – вона найвища, триповерхова і її чудово видно зліва – є основними житловими приміщеннями замку. На разі там розташовані декілька різних музейних експозицій, в подвір’ї є колодяць і монумент на честь одного з власників замку, екуменічна капличка і т.ін.

Давайте роздивимось по порядку…

Головний вхід до замку виглядає наступним чином:

Згоден, стоянка при вході не створює особливо приємного враження, але топати від низу до входу – досить довго, не всі так легко пройдуть цю відстань…

Ввійшовши в двері, бачимо "першу секцію":

Пройшовши брамою під вищезгаданими трикутними бастіонами потрапляємо в "серединну" частину замку. З дверей все виглядає наступним чином:

Звичайно, вантажівка надзвичайним чином прикрасила вид, але ніц не поробиш – кажуть, вона там є постійно. Такий собі аксесуар. До колєкції.

Праворуч є вихід на Східний бастіон. Звідтам відкривається чудовий вид на місто і видно основну частину замку:

З того ж бастіону видно приміщення, де розміщуватиметься готель. З їх сьогоднішнім станом я підтримую ідею відновлення шляхом комерціалізації…

Продавці сувенірів окупували більшу частину території замку:

Вид на місто:

На останньому фото добре видно міст, яким ми приїхали. Виходимо з бастіону все тими ж крутими східцями – добре, хоч широкими!

З "серединного" подвір’я виходимо в третю, найбільшу частину замку. Проходик – з кривими сходами, ніби рубаний в скелі… Ось такий:

З цим проходом буде пов’язана ще одна цікава деталь, про яку трошки пізніше. На разі пригадаю лише, що це та якби "центральний" прохід у внутрішнє подвір’я жилої частини.

Електро- та електронікофікація замку – чи не за останнім словом техніки. Чесно кажучи, кількість антен аж захмарна. Хоча це краще, аніж такий занепад як, приміром, в Підгорецькому замку (Львівська обл.).

В подвір’ї жилої частини, у внутрішній галереї – герб замку.

…і монумент на честь одного з власників. Його треба потримати за пальчик і тоді можна бажання загадувати :)

З подвір’я в різні приміщення замку ведуть безліч дверей. Одна з яких виводить в "підземелля" ката. Чому "підземелля" я написав в лапках? Та тому, що кумедно казати "підземелля, яке знаходиться на вершині гори". Втім, заходьте! Це віконце – одна з небагатьох речей, що дозволяє проникати туди хоч якомусь світлу – окрім, звісно ж, світла від лямпочки.

Є там і невеличкий колодязь в прохід, яким ми потрапили у внутрішнє подвір’я. Згрубша, якщо замок хтось би і штурмував аж так успішно, що пройшли б перші дві секції – тут завойовників можна було би зручно поливати гарячою смолою чи ще якісь капості їм понавиробляти.

Сказати відверто – в "підземеллі" практично нема, що дивитись. Є ще скелетик за склом, але якийсь надто привітний. Не лякає, а мав би! Йдемо до сонця…

Поряд із дверима в "підземелля" – сходи на другий поверх галереї. Подвір’ячко замку звідтам виглядає наступним чином:

Тяжко втриматись, аби не зупинитись і не замислитись над тим, як же це все жило сотні років тому. Не стали виключенням і ми:

З протилежного – західного боку замку – галерейка має купу ліхтариків:

Балкончик, на який виходить галерея, "дивиться" на південну частину замку.

Там само – вхід в екуменічну капличку. Для тих, хто не знає, що воно таке, пояснюю – це капличка, яка не належить до якоїсь визначеної конфесії християн, як то греко-католики, православні, чи римо-католики. Мушу зазначити – чи не найкраща ідея! Там всередині ще й гарно:

Ось друга "секція" замку – саме там ми проходили. Пам’ятаєте вантажівочку?

Якщо зійти "альтернативними", або ж боковими східцями вниз – то одні двері вестимуть на західний бастіон, інші – до все тієї ж машинки. Знизу досить гарно видно вежу замку – ту, котра з годинничком:

Вид з західного бастіону надзвичайно прозаїчний, як і сам бастіон, – тому світлин звідтам не показую.

Замок багатий на закриті двері:

Відволічусь трішечки. Одна з експозицій музею показує побут, в якому жили власники замку. Ось така кімнатка:

Виходимо й залишаємо Паланок стояти так, як він вже це робить століттями.

Чи не найгарніший замок України дарує незлічену кількість вражень. Хочеться приїжжати сюди знов і знов, щоби ще раз відчути це дух старовини, пройтись вузенькими коридорами, зайти у всі можливі кімнатки і навіть побачити ті загадкові зачинені двері… До наступних зустрічей!

* * *

Почитати більше про Паланок:

Можливо, є більше ресурсів, що розповідають про цей замок – я вибрав оптимальну, на мою думку, комбінацію.

* * *

Тим часом натякну на наступну частину – на жаль, останню:

Далі буде. Скоро!

Cross-posted @ fotoklumba.lviv.ua

Записано в: Україною 6 коментарів Мітки: , , , , ,
Працює на Wordpress.
© 2008-2020 Alex Nedovizii.