…частина 3я і остання про Кам’янець восени в цій розповіді. Хоча, цілком вірогідно, матиму настрій та оброблю якісь інші фотографії. Тут вже сам не знаю — і обіцяти не буду. Попереднє: [1], [2].
Того дня (а відбулось це в неділю, 22 жовтня 2012 року) ми побачили Кам’янець в дещо містичному, туманному амплуа. Він ніби дозволяв нам і трошки зазирнути за куліси, і ніби ховався. Для якихось сюжетів ця погода стала фотогенічною і такою, що робить настрій, іншим вона навпаки не пасувала, та чи буває щось однозначно добре (або погане)? Не буває.
До слова: на днях почув, що англійці мають приказку «Нема нічого кращого за погану погоду». За достовірність поручитись не можу, а от до розповіді долучу, бо так і відбулось.
#1. Почнемо з Троїцького моста.
#2. Вид на каньйон Смотрича. З того ж моста.
#3. Вид на каньйон Смотрича — в інший бік.
#4. Клен біля місцевого «Палацу урочистих подій».
Як його правильно? РАЦС? Якесь матєрне слово. А клен — гарний.
#5. Десь в околі тих самих місць.
#6. В завершення — чиєсь мальовниче віконечко.
Ось, власне кажучи, і все, що я хотів показати з неповної доби, проведеної в осінньому Кам’янці. Для себе бачу тепер пошук чогось нового в каньйоні Смотрича, адже не все місто обійшов, та парку неподалік РАГСу, адже інші кутки вже трошки туди-сюди сходив. Є кілька видів, які хотів би зазнимкувати сам, та дещо несамовита мрія політати над містом на повітряній кулі, але не то треба погоду вгадати (чи не найскладніше). Втім, крім Кам’янця для мене в Україні лишається ще багато-багато незвіданих місць. Тому не ним єдиним… Нас кличе у мандри дорога…
Listen or download Мандри Дорога for free on Prostopleer