І знову здрастьє :)
Як виявилося в процесі експлуатації, купівля двох велотримачів на машину була абсолютно виправданою: торік це дозволило взяти з собою роверки в подорож до Дрездена та поколесити вздовж Ельби та по Саксонській Швейцарії, здійснити кілька менш масштабних вилазок, а цьогоріч ми відкрили сезон возіння шосейників (в першу чергу через те, що від’їжджати від свого села в незвідані краї стає все довше й довше). Якщо хтось шукає тримачі – з чистою совістю рекомендую Thule ProRide 591. Зараз мені ліньки шукати, але за тестами ADAC то най-най-най з велотримачів, що є на ринку Німеччини.
Ще одним вдалим рішенням було призначено збирання мап навколишніх регіонів. Як виявилося ;) на туристичних мапах часто є пропозиції в т.ч. веломаршрутів, тому коли ліньки думати – відкриваємо якусь мапу та поїхали. А машина дозволяє швидко дістатися «на точку», не будучи залежним від примх Deutsche Bahn.
З регіоном «Синьої землі» (Das Blaue Land) та його центром Мурнау в нас взагалі любов ще з позаминулого року, хоча й дещо своєрідна: воно періодично вітає нас дощем. Втім, навіть дощі тут шикарні. Не обійшлося і цього разу, але поцяпало вже буквально під кінець закатки. Воно й добре: Юлі другий раз в житті на шосейнику педалити по мокрому було би не надто весело.
Елементи циклокросу. Відверто кажучи, нарешті дійшов висновку, що якби я мав з якоїсь причини мати конче лише один-єдиний ровер, то був би циклокрос. І по гімну, і по асфальту. Хоча руки на перших порах просто відвалюються (ну, як то, Fox на крос-кантрійнику вкупі з безкамерками, накачаними на 2 атм, розбалували; то вам не рігід + 6 атм, але пару метрів грунтівки/бруківки – весело). Чесно-пречесно перестану лінуватися та обмотаю кермо другим шаром…
Погода, повторюся, традиційно тішила. Я не пригадую відвідання Мурнау, яке було б одноманітним. Цілий час щось міняється: даються взнаки гори прямо перед носом. Круто, нє?
Дорога між селами. Шириною – трохи більше однієї машини, ніяких узбічь. Але ровером з машиною розминатися без проблем. От проїхати стадо корів (так-так, Баварія – аграрний штат) – набагато веселіше. :) якщо б що, сприймайте на віру, я не знаю, чи корови хтіли фоткатися.
Наш болід… нє… верблюд… ой, відгребу ж по пальцях статикою… словом, наш Левчик, який возить що завгодно (і часто стає повним розривом шаблону для людей, які беруться «передбачити» його внутрішній об’єм, ггг). Одне зауваження: приклад чіпляння роверів на фото – гімняний, набагато зручніше їх чіпляти в різні боки. Не робіть такої помилки :)
