Автопортретний стробоексперимент

Моє перше знайомство з імпульсним світлом відбулося вельми давно і, як багато чого технічного у світі фотографії, завдяки Олексію. Власне, то було в 2009-у; я тоді влаштувався на роботі (попередні роки не були стабільними), перші синдроми шила в дупі “явсеперефотографую” вже теж минули, ЖЖ ще був живий і я почитував (вгадайте з чиєї рекомендації) 80/20 Фото.

На рік пізніше ми пішли разом в арендовану студію, де я отримав портрет, що простояв в мене на офіційних фотографіях раптом аж до учора. 8 років — непоганий термін, щоправда, лякало те, що за той час я дещо змінився.

Думаю, всі вже зрозуміли, що мають справу з неспішним хлопом, але хто ще на іншій хвилі — від листопада 2016 року в мене є нагадувалка "зробити нове фото пристойного (офіційнішого) вигляду". Ото вчора нарешті відмітив, як зроблене…

Здобутків фотографічного плану тут для мене насправді два. Перший — то справді автопортрет. Камера, світло — все кероване самостійно. Друге — то автопортрет з додатковим імпульсним світлом. Фотоаматорам: ключове слово strobism. Виносний спалах ліворуч, світло 45°/45°, біла 120 см парасолька на просвіт. Нічого надзвичайного, але мене поперло. Фото на профіль я таки зробив окремо, а це вже було наприкінці експериментів. Бажаючим і собі спробувати — підручник для починаючих Lighting 101 на strobist.com зробив вже не одну людину щасливою ;)

Me © 2018 Alex Nedovizii

Літачки (раз)

От і до мене добрався споттінг. Або я до нього, скорше…

Гостюючи в друзів біля Франкфурта ми не тільки покатали роверками, але й подивилися літачки. Мені було цікаво (тобто, цікаво-то було всім, мені – особливим чином), того взяв фотоапарат та розчехлив давно не користованого телевичка. Пошкодував, що не мав бінокля: ряд літаків хотілося просто розглядати.

Зараз маю пару кадрів, сподіваюся, не тільки мені вони до вподоби.

Spotting at Frankfurt airport (FRA), Germany © 2016 Alex Nedovizii

Continue reading

Домашній улюбленець, версія (здається) 7

Попередні не всі були зазнимковані, а якісь й поготів прожили по годині, доки я їх випадково не розвалив. До цього “доклалися” і Zugspitze (2962, Німеччина), і Rote Wand (2818, Італія), і каньйон Ізара Gleirschklamm (Австрія), і Hirschhörnlkopf (1514, Німеччина), і багато інших…

Домашній улюбленець, версія 7. © 2015 Alex Nedovizii