Домашній улюбленець, версія (здається) 7

Попередні не всі були зазнимковані, а якісь й поготів прожили по годині, доки я їх випадково не розвалив. До цього “доклалися” і Zugspitze (2962, Німеччина), і Rote Wand (2818, Італія), і каньйон Ізара Gleirschklamm (Австрія), і Hirschhörnlkopf (1514, Німеччина), і багато інших…

Домашній улюбленець, версія 7. © 2015 Alex Nedovizii

«Каждый костёр когда-то догорит…»

Всё отболит
И мудрый говорит
Каждый костёр когда-то догорит
Ветер золу развеет без следа…

/Машина Времени/

За вікном вирує справжній ураган (щонайменше чотирьом деревам вже дісталось до скону, пару телефонних будок мають розтовчене скло (так-так, в Мюнхені таке існує), один шмат черепиці, зірваної з чийогось даху — то те, що я бачив). Бррр! Штормова куртка прийшлась дуже навіть «в тему», а от штанці юзати не довелося (сьогодні; вчора придалися). Вітер такий, що коли в писок, педалив на першій (спереду) зірочці, роверисти зрозуміють :)

Поза тим пригадав, що ще вчора обіцяв хлопцям ще кілька картинок з минулорічної поїздки до Свічі, а за хронологією якраз вогнище, що ми палили, поки дощик дощив. Рідко настільки «в тему» втрафляє, а от, получилось!

 

© 2014 Alex Nedovizii

 

© 2014 Alex Nedovizii

 

© 2014 Alex Nedovizii