Архив мітки «я»

Два роки потому (ч. 1)

January 5th, 2017 @ 16:30

Модно так почав — ч. 1. Може, до другої не дійде, може, три получиться. Хтозна. Хоча, мабуть, правильніше було би написати “нотатки експата”.

Словом, передостанній (вже) раз я був у Львові три місяці після переїзду та, фактично, два роки тому. Цей приїзд получився дещо сумбурним — плани одні, по факту — геть інше. Час пересування по місту пропонував і трошки понервуватися, і можливість подумати про зміни, які відбулися.

У Львові якось масово ростуть висотки. І якщо в районах типу Сихова чи Балатону (або десь на Богдана Хмельницького, наприклад) вони виглядали би органічно, то цілком годящий з вигляду (сам по собі) «Парус Парк» в місці його розташування (вулиця Кульпарківська, район з переважно 2-3 поверховою забудовою, якщо не рахувати руїни заводу Кінескоп) виглядає якимось емм… не будемо про асоціації за Фрейдом, йому і без нас добре. Який «пааарус» в бандерівському Львові — окрема тема. Його ж («паруса») близнюк, яким я його бачив, скажімо, в блогу Олександра Шутюка, на Липинського виглядає цілком незле.

(more…)

Filed under: Потік свідомості | Comments (3) Article tags: ,

Плавання кролем – замітки на полях #2

December 8th, 2016 @ 10:19

Позаяк курс вже позаду, а здобутки більші, ніж було заплановано, запишу собі на пам’ять ще певні висновки щодо тренувань з плавання кролем (він же вільний стиль, freestyle).

  • Добре відпрацювавши дихання кліпса на ніс вже й не така необхідна – вода не заливається.
  • Різні за розміром лопатки для рук (ніколи б не подумав) впливають на різні речі (сила/техніка).
  • 500 метрів з одного підходу виявились метою не початкового, а “покращеного” курсу. Ой :)
  • Прив’язка до конкретних днів конкретно набридає.

На разі зробив невеличку перерву, хочу на лижі. З наступного тижня знову буль-буль.

Filed under: Потік свідомості | Comments (6) Article tags: , , ,

Франконські пільси

November 22nd, 2016 @ 21:42

Певно, варто дещо поновити пивні замітки (живучи в країні пива, гхм), позаяк з більш-менш відомих пив я поволі переходжу на майже невідомі :) відтак, поновлюю їх пільсами, які я так люблю.

Формально – баварські, але де-факто, франконські пільси, які надійно поселилися у мене в холодильнику:

  • Neumarkter Lammsbräu Zzzisch – традиційний гіркуватий пільс в 0.33 л пляшках. Дуже добре, тобто ++.
  • Kulmbacher Edelherb (поняли? благородна трава) – дещо з кислинкою та чудовим ароматом пільс в 0.5 л, ++!

Насправді ще тиждень тому пробував Tegernseer Pils, але він по-перше таки баварський, а по-друге, я вже забув. Передегустую наступного тижня. Далі буде!

P.s.: і як тут не згадати, що Man muss Gott für alles danken: auch für Unten-, Oben- und Mittelfranken…

Filed under: Пиво | Comments (2) Article tags: , , , ,

Гірське, філософське

November 7th, 2016 @ 15:13

Читаючи такі звіти, особливо те, як “ялинка не хотіла розгорятися”, я думаю, що заборона відкритого вогню в Альпах (разом з наявністю притулків) — дуже навіть позитивне явище…

Filed under: Потік свідомості | Comments (2) Article tags: , ,

Плавання кролем – замітки на полях #1

October 20th, 2016 @ 21:52

Вмираємо в 99% через дихання. Дихання зривається через молотіння ногами по воді – рух має йти від бедра та бути доволі плавним. Не від коліна, а від бедра. То, курва, не ровер.

Ноги рухаються плавно, хулєра, неквапно. Інакше – див. вище.

Воду в носа на вдиху отримуємо, дивлячись вгору. Дивлячись назад – отримуємо менше.

100 метрів за 2’34” – є. Брасом я так можу 1500 метрів, треба розкачуватися.

…половина курсу для дохляків – позаду.

Filed under: Потік свідомості | Comment (0) Article tags: , , ,

Як я в суботу по Франконії поколесив

October 19th, 2016 @ 13:40

Man muss Gott für alles danken, auch für Oben-, Unten- und Mittelfranken*… :D

* – “Людина має за все дякувати Богу, зокрема за Верхню, Нижню та Середню Франконію” (місцевий жарт).

(more…)

Filed under: Німеччина | Comments (2) Article tags: , , ,

Shut up, legs!

October 10th, 2016 @ 21:50

Shut up, legs! – фраза, відома не тільки роверистам. Бігуни її теж люблять. Напевно :)

Вчора відбувся 31й Мюнхенський Марафон. Ми з Юлею теж приймали участь. Щоправда, на “половинці”. Для мене цей півмарафон став першим офіційним (взагалі дистанцію півмарафона я бігав вже двічі та обидва рази, як-то кажуть, “по приколу”), а для Юлі — першим взагалі. Офіційний відлік часу нетто показав 2:00:06 (десь перегальмували на станціях дозаправки), але Strava іншої думки та показує приємні очам 1:58:38. Як би не було, ціль досягнута, офіційний відлік є, нова сторінка особистої спортивної історії розпочата.

За організацію можна було би довго співати дифірамби, та не буду, — просто все було організовано на чудовому рівні. Хоча… можна доколупатися до пива на фініші: Erdinger Alkoholfrei, який наливають на інших подіях, по-перше, смачніше Schneider Weisse, по-друге, його наливають гарні дівчата замість старих дядьків і по-третє, роблять це швидко. А от за яблучка організаторам окреме дякуємо — не обмежились “стандартними” бананами. Та й молочні протеїнові коктейлі наготували.

Наостанок трошки про “зраду”… мордокнижка любить на щось пожалітися, натомість пропоную інакший підхід: аніж обхаювати свою державу, доведіть світові, що вона — класна. Чесно кажучи, крепко пошкодував, що не мали прапора чи бодай прапорця на фініші. Наштовхнув на думку хлопець з Києва, якого ми обігнали (Іване, якщо Ти це читаєш — привіт!). Достатньо було лише тріко з надписом UKR. Жебись знали, що Україна — це не лише війна…

Filed under: Потік свідомості | Comments (8) Article tags: , ,
Працює на Wordpress.
© 2008-2016 Alex Nedovizii.