Собор св. Віта

Вірити в те, що я знимкану щось незвичне в одній з «туристичних столиць» — то, певно, треба бути дещо наївним. Або невиправним мрійником. Щоправда, моєї мрійливості на сподівання незвично зазнимкувати Прагу не вистарчило, як би я не шукав нових поглядів крізь старі щілини…

Відтак і собор св. Віта знимкував дещо збочено: збоку, мозаїкою, пізніше клеїв. А от не зазнимкувати — не зміг! Тому вийшла картка для домашнього альбому наступного вигляду.

Собор св. Віта, Прага, Чехія © 2013 Alex Nedovizii

По слідах чеської мандрівки

Роздуплити, як клеїти чеську віньєтку на скло машини — ще та задача. На півночі Чехії про англійську можна забути: чеська або німецька (хехе, вчасно я почав німецьку вчити! бітте лянгсам, вір сінд турістен, вір фештеєн ніхт ггг). Навігація до пам’яток (коричневі знаки при дорозі) — як в Україні, тобто “десь тут є ЦЕ”. В поляків, до слова, з вказівниками та відстанями — перевірено, зручніше. Обіди від пуза (то я люблю). Пиво смачне, хоча і не все. Блок Пільснера до хати притарив, звісно.

По пиву — продовження. Staropramen з банки так собі, особливо після читання складу (краще б не читав: мальтозна патока та інші цікаві хімічні сполуки, як каже Саша). Pilsner Urquell — на разі зе бест. Причому смакують і лагер, і темне. Gambrinus 11 та Krušovice притарив, але ще не пив.

Praha © 2013 Alex Nedovizii