Прямий ефір

Саша придумав для Клюмби щось на зразок розділу «прямого ефіру» — коли подорожуємо, показувати якісь замальовки реального часу. Я придумав термін “зирчешки” і почав першу пробу такого формату в зв’язку з перебуванням в Мюнхені…

Про гори, лінь та “горе от ума”

Якщо відверто, я — людина вельми лінива та не є прихильником тривалих процесів, у фотографії зокрема. «Юнацький ентузіазм» тр… довго мучитись над чимось одним пройшов, тепер це може бути хіба планування мандрівки або сама зйомка, але ніяк не обробка. Тобто, думати дві години, як стукнути один раз і одразу правильно — це про мене… Буквально кілька разів в житті експериментував з HDR, а HDR-панораму зробив взагалі один раз і все.

Аж раптом минулого тижня дупі захотілося пригод руки зачухалися і я спробував брекетинг по точці фокусу. Це така мудра штука, що сюжет знимкується з перефокусуванням, але без змін в кадруванні, після чого вибирається передній, середній та задній плани, з окремих кадрів.

Вирішено — зроблено, але ж в горах хтось полінувався розкласти штатив… з усіма витікаючими — накладання кадрів відбувалось далеко неідеально. Зате в маскуванні повправлявся! І отримав:

Білоцвіти та гори. Закарпаття, Україна. © 2014 Alex Nedovizii

Експеримент завершився успішно, всі цілі. Але повторювати — хіба з розумом. Адже, хоча Ps й дозволяє поскладати знимки з автовирівнюванням по вмісту, вибирати потібні шматки окремих шарів все одно довше, адже камера під час зйомки не завжди була ідеально горизонтальна… Для порівняння: один «звичайний» кадр (задача витримати в однакових кольорах не стояла):

Білоцвіти та гори. Закарпаття, Україна. © 2014 Alex Nedovizii

Два стани погляду

Чарівною силою фотографії є можливість заглянути в такі закапелки, що й в голову не прийдуть (людині зі здоровим глуздом).
/замість епіграфа/

Фотоапарат багато чого не може. Зате може багато чого іншого. Ось фотоаматор падає в ополонку інфрачервоної фотографії, з її дуже суб’єктивним тонуванням. Інший знимкує павучків так, як око вже, а мікроскоп — ще не бачать. Пейзажистам притаманні приступи безсоння (особливо влітку).

Власне кажучи, крім традиційної, якщо так можна сказати, фотографічної картини, мені часто цікаво подивитись «по-інакшому». Шкода, що рідко получається щось цікаве. З іншого боку, тим воно і цінне, що рідко. Воно ж для себе, значить, тішить більше. Якби результат був стабільний, задоволення від нього можна було би прирівняти до задоволення від чищення зубів…

В якості ілюстрації вище згаданого пропоную подивитись на картинки, які відрізняються, в першу чергу, часом експонування. Перша – 1/100 секунди, друга – всього лише 15 секунд…

Два стани погляду. Стан перший, звичайний. Неподалік Верхнього Синевидного, Львівська область, Україна © 2012 Alex Nedovizii

↑ «звичайний» та «сонний» ↓ погляди.

Два стани погляду. Стан другий, сонливий. Неподалік Верхнього Синевидного, Львівська область, Україна © 2012 Alex Nedovizii

Світ з вікна машини

Найчастіше, коли кудись їду, я все ж таки за кермом. Але не завжди: сам втомлююсь та й не такий вже жадібний до кермування. І ось тоді, коли пересідаю на крісло пасажира, то до рук одразу береться камера, — хіба би вночі їхали, тоді вже не маньячу. Так накопичуються знимки з вікна машини, яке, подекуди, все ж таки відкривається, адже ніякий поляризатор не врятує від бліків.

Тогоріч, в ході поїздки на Поділля, я отримав кілька приємних (мені) кадрів авансом, то ж не дуже сподівався на фотографічну вдачу в подальшому, та дарма. Направду кажучи, видалась дуже фотографічно успішна мандрівка. Вирішив собі відкласти окремо той світ з вікна машини, — все ж таки не такий вже й сірий він, той світ :)

 
#1. Аванс — трошечки від Львова від’їхали і… отакої!

Світ з вікна машини © 2012 Alex Nedovizii

Continue reading

ЖЖшный парсер

…успешно вырезает все классы и стили — судя по всему, новьё от недавнего релиза — но успешно «кюшяет» HTML5 элементы. Таким образом, заключив весь пост в <article> и назначив его внутренностям соответствующие правила с помощью CSS, убиваем двух зайцев: на маках включается режим Reader (+iPad, конечно же, куда же без него), да оформление становится на свои места. Осталось дождаться, пока ЖеЖо начнёт юзать HTML5 – придётся адаптироваться.