Злапані моменти

Позаяк знову десь загубиться — хай лежить тут…

#!/bin/bash

#convert m4a to mp3

FILES="*.m4a"

for F in $FILES

do
newname=`basename "$F" .m4a`
echo $newname
ffmpeg -i "$F" -acodec libmp3lame -ac 2 -ab 192k -ar 44100 "$newname.mp3"

done

Спочатку хотів сказати «відкриття року», але подумав, що можуть бути ще…

По-перше, сайт Rome2Rio.com. Фактично агрегатор-пошуковик сполучень. Мене цікавили напрями Львів-Будапешт та Прага-Львів — на останній знайшлась навіть можливість прикупити квитки онлайн. Також «розуміє» планування різними видами транспорту, типу поїзд+автобус чи ще щось. Показує орієнтовні ціни. Однозначно добре.

Другий більш цікавий для Мюнхена. Компанія MVV (München Verkehrsverbund) давно пропонує планування маршрутів з використанням громадського транспорту, аж нарешті зробили аналогічну штуку для роверових поїздок. Серед опцій присутні варіанти планування лише ровером або ровером з використанням громадського транспорту. Програма знає про велодоріжки та розрізняє декілька «типів» маршрутів, наприклад, «зелений» (більше лісами-парками), «сімейний» (з мінімальними градієнтами) або «швидкий». Програмний додаток для Android вже є, для iOS буде на початку травня.

Отаке.

Друга частина балету. Перша — там.

Вчора, черговий раз копирсаючись на форумі відомого ресурсу, здибав інший рецепт прописування даних про мануальні лінзи в EXIF’и сучасних цифрових RAW’ів. Рецепт вельми мудрий і, головне, простий до неподобства. На кожну стару лінзу робиться файлик з її ТТХ подібного характеру (припустимо, що файлик називається czjtessar50exa.txt):

-n
-XMP:Lens=Carl Zeiss Jena Tessar 50mm f/3.5 (EXA)
-XMP:SerialNumber=3692001
-EXIF:MaxApertureValue=3.5
-EXIF:FocalLength=50
-EXIF:FocalLengthIn35mmFormat=50
-EXIF:FNumber=5.6

Опосля натравлюємо ExifTool на цей файлик та відповідну папочку з RAW’ами (або конкретно взятий RAW…):

exiftool -@ czjtessar50exa.txt H:\RAW\2012\20120218.Family.NEX\

Власне, після того Апертури з Лайтрумами будуть коректно показувати назву лінзи. Остання стрічка неістотна, позаяк прописує значення дірки при зйомці, її можна відкинути.

Для лінивих Lightroom’щиків є plug-in, який робить приблизно те саме.

Наступивши на граблі з бекапом та до моменту введення в систему прийнятої схеми (NAS+RAID) було прийнято проміжне рішення додати в схему бекап бекапа. З огляду на те, що жаба обіцяла за один лише NAS кутасики повідкручувати, потрібне було бюджетно-тупе та надійне, як сокира, рішення. Бажано — підручними засобами, без усіляких виглупонів класу окремого софта.

Онлайн бекапи були (тимчасово) відкинуті у зв’язку з об’ємом даних в наявності (понад 1.5 Тб) та швидкістю каналу на віддачу (2 Мбіт), принаймні до покупки NAS’а і хай він собі фігачить їх в Amazon Glacier, часу у нього на те буде вельми. Тому варіант резервної копії резервної копії лишився єдино можливим та правильним.

В якості синхронізатора даних між двома копіями було вибрано Rsync, в якості задоволення лінивця — Automator. Оце нещастя нижче, що запускається як Folder Action, передбачає, що зовнішні носії підключені до комп’ютера:
 
   cd /Volumes/.../
   rsync -aur --delete --progress test-src/ test-dest/ > test-sync.log.txt
 
Пошушршить і зробить повне дзеркало test-src в test-dest, записавши поруч із ними лог файл (зрештою, можна додати в опції -auvr, тоді буде і список змін). З цього можна забрати “–delete”, аби Rsync не видаляв з отримувача дані, що їх нема у відправника. Решта опцій означає archive (зберігає дані про дати модифікації, доступу, etc), update (не переписує файли отримувача, новіші за файли відправника) та recursive (біжить по підкаталогах відправника рекурсивно).

Будучи запакованим у Folder Action Automator’а виконує свою роботу автоматично після попадання в папку-відправника нових елементів. Лінивець задоволений :)

Сталося мені давно вже зробити пару архівних копій профілю користувача OS X, ще при переході від хакінтоша до звичайного мака. Вони так і зберігались на зовнішньому диску, доки не виникла потреба кудись їх посовати. Навіть з врахуванням USB 3.0 процес виявився вельми неквапним і (о, диво) нарахував всього лише кілька десятків тисяч файликів.

Я, бува, подумав, нащо воно мені, виколупав потрібне, а решту — Cmd+Backspace. Комп’ютер нарахував ні мало, ні багато близько 15 тисяч елементів та й поволі перемістив їх в смітник. Позаяк часу було вельми, я не звертав уваги. А от коли виникла потреба підчистити смітник…

Одним словом. Грубо і швидко смітник на всіх підключених до комп’ютера дисках можна підчистити так (зацікавлені можуть дописати -v і подивитись, що там живе):
   sudo rm -rf /Volumes/*/.Trashes/501/*
Після чого бажано перезапустити Finder — і решта «дочищання» вкладеться в долі секунди.

/рішення — з питання на SuperUser/

Подібні штуки круто гальмують копіювання файлів в т.ч.; тому, швидший спосіб:
   cp -r [source folder] [destination directory]/[foldername]/
Слеші в кінці шляхів істотні!

/рішення — з топіку на Macosx.com/