Плітвіцька казкова – 3

Якщо вам, бува, спаде на думку засмутитись з приводу хмар та можливого дощику на під’їзді до Плітвіцьких озер, поспішаю закликати вас передумати. Це — чудова пора, коли туристів майже нема і Ви можете погуляти національним парком майже на самоті. Ніяких натовпів слонопотамів, які розгойдують дерев’яні місточки та китайців, які лізуть в кадр. Лише ви та озера. Казка…

Плітвіцька казкова. Плітвіцькі озера, Хорватія © 2012 Alex Nedovizii

В облозі

Скільки програмістів треба, щоб поміняти одну лампочку? Ой, що це я…

Скільки років треба, щоб обробити зйомку? Дідько зна. Мій рекорд — три дні, антирекорд — 7 років. Нє, ну чесно. Одна біда: тієї фотографії знайти не годен, знайду оригінал — поб’ю рекорд. На обробку фотографій з Плітвіцьких озер пішло не так вже й багато, лиш 2 роки з хвостиком.

Корисний вихід, звичайно, доволі звиклий для мене, — 20 кадрів. Зі 100 відібраних. З більш як 300+ відзнятих (експовилка, шевельонка, слиновиділення, … ггг). Більше на Клюмбі.

В облозі. Плітвіцькі озера, Хорватія © 2012 Alex Nedovizii

Екс-віконечко з Bale

Bale (італ. Valle d’Istria, або просто Valle) – містечко та район на півострові Істрія в Хорватії. Найближче до нашого кемпінгу (чи то пак навпаки, кемпінг близький до містечка) воно першим привернуло нашу увагу. Істрія, як відомо, доволі «італійський» регіон Хорватії. Італійців звідти, щоправда, остаточно «виставив» Тіто, за що, як стверджує путівник, хорвати (місцеві) його «люблять». Ми не перевіряли :)

Звичайно, не Балє єдиним цікава Істрія. І навіть не Ровінем, Пулою чи Поречем. Там є, звичайно, інакші села-містечка, які лишились дуже «італійськими». Про них ще буде. Але на сьогодні я би хтів лишити одну-однісіньку замальовочку з Балє. Бо вона передає, як на мене, настрій цього середземноморського містечка.

Екс-віконечко з Bale © 2013 Alex Nedovizii

Плітвіцька настроєва

Не можу похизуватись великою любов’ю до дощової погоди, втім, симпатизую їй. В рідному місті бруківка виблискує, десь «на виїзді» підсилюються контрасти, світло стає м’яким та зникають тіні. Повітря наповнюється шумом крапель та барабаненням їх по дахах будинків, звук проїжджаючих автомобілів стає інакшим, шурхотливішим, а людей стає в рази менше. Далеко від міста все ще магічніше: звуки стають приглушенішими, повітря свіжішим, звідкись приходить настрій помовчати. Майже як тоді, під час відвідин Плівтіцьких озер, коли нам повезло погуляти майже самим…

Плітвіцька настроєва © 2012 Alex Nedovizii
Хорватія, нац. парк «Плітвіцькі озера». Вересень 2012.