Хмари та гори

Доки ми йшли до озера Антерсельва та пили каву, гори бавилися з хмарками, то “натягуючи” хмаркову ковдру на себе, то відсуваючи її, мабуть, аби поглянути, хто ж то все ж таки не спить та прийшов до них в гості. Звичайно, зверху краєвиди були зовсім інакші, по-іншому видовищні і, мабуть, ще крутіші — біля туристичних притулків при вершках (коли хмари відходили і дозволяли щось оглянути). Ми ж були внизу і побачили таке:

Lago di Anterselva, Alto Adige, Italia © 2015 Alex Nedovizii

Continue reading

Lago di Anterselva, ч. 2

“Випадково” полосячивши на Червону Стіну (вершина Rote Wand, 2818) та оновивши свій рекорд висоти, на яку залосячилося, ми спустилися до озера Антерсельва знову. Позаяк вже сутеніло, багато фотографій не могли бути зазнимковані — та зараз тішимося тими спогадами, які маємо, та тим, що все ж зазнимкували.

Ще до підйому на гору. Ото знайшов панорамку, зняту телефоном…

Lago di Anterselva, Alto Adige, Italia © 2015 Alex Nedovizii

Continue reading

Lago di Anterselva, ч. 1

Тогоріч, будучи у відпустці в Італії, мали нагоду поглянути на гори Південного Тіроля (Alto Adige) і, зокрема, на одне з озер — Lago di Anterselva. Німецькою воно називається Antholzer See, а як українською — я й гадки не маю.

Навколо озера йде пішохідна стежка, цілком пристосована для дітей, людей поважного віку та тих, хто звик милуватися природньою красою. В кращих точках є лавочки, можна присісти, відпочити, наслодоитися тишею, подумати про щось своє.

В нас же не обійшлося без пригод: ми помітили вказівник на гірський маршрут. Топогорафічної мапи я з собою не мав (як виявилося, дарма), то ж випадково трошки полосячили. Але про це — іншим разом. Сьогодні мова про озеро. Точніше, фотографії. Вже від стоянки було гарно:

Lago di Anterselva, Alto Adige, Italia © 2015 Alex Nedovizii

Continue reading

Велобаварщина – 2

І знову здрастьє :)

Як виявилося в процесі експлуатації, купівля двох велотримачів на машину була абсолютно виправданою: торік це дозволило взяти з собою роверки в подорож до Дрездена та поколесити вздовж Ельби та по Саксонській Швейцарії, здійснити кілька менш масштабних вилазок, а цьогоріч ми відкрили сезон возіння шосейників (в першу чергу через те, що від’їжджати від свого села в незвідані краї стає все довше й довше). Якщо хтось шукає тримачі – з чистою совістю рекомендую Thule ProRide 591. Зараз мені ліньки шукати, але за тестами ADAC то най-най-най з велотримачів, що є на ринку Німеччини.

Ще одним вдалим рішенням було призначено збирання мап навколишніх регіонів. Як виявилося ;) на туристичних мапах часто є пропозиції в т.ч. веломаршрутів, тому коли ліньки думати – відкриваємо якусь мапу та поїхали. А машина дозволяє швидко дістатися «на точку», не будучи залежним від примх Deutsche Bahn.

З регіоном «Синьої землі» (Das Blaue Land) та його центром Мурнау в нас взагалі любов ще з позаминулого року, хоча й дещо своєрідна: воно періодично вітає нас дощем. Втім, навіть дощі тут шикарні. Не обійшлося і цього разу, але поцяпало вже буквально під кінець закатки. Воно й добре: Юлі другий раз в житті на шосейнику педалити по мокрому було би не надто весело.

Das Blaue Land. Deutschland, Bayern © 2016 Alex Nedovizii

Continue reading