Кава по-моєму. Суміш № 5.

5-а по рахунку суміш. На ній я завис довго – вже пару місяців споживаю.

Виглядає так:

* 50% арабіки Джимма з Ефіопії (гостренький смак має…)
* 50% арабіки Ексельсо з Колумбії (так-так, знаю, кавобаян своєрідний)

Помол на порох (а як ще в офісі можна її робити, як не в філіжанці?! блін…). Аромат міцний і досить гострий, як і Джимма загалом. Гірчинку забезпечує Ексельсо, вона приємна і має ніжно-пряні відтінки, вже “за рахунок” Джимми. Кава получається приємною яко ранкова, по обіді я її п’ю, бо ще не дійшов до снобізму в плані різної кави “до”, “під час” і “після” – але за тим не заіржавіє. По міцності середня кава, не водичка і в той же час не рістретто :)

Суб’єктивна оцінка – 5 з 5 балів. Далі буде. Якщо я злізу з цієї суміші хоч на одну-дві спроби :D

Кав’ярня “Францішка”

Оце роблю рекламу і аж серце болить – аби заклад не спопсити надто великою кількістю "непідходящої" публіки. Ех.. Ну, дасть Бог, не спопсимо.

Біля головного входу до Вірменського собору причаїлась кав’ярня "Францішка".
Не нова, втім, я так до неї і не потрапляв – аж до сьогоднішнього дня. Ходімо?

Ще трошки літер і фото

Лише кава – 1

Майже за тиждень після проб і оцінок спромігся описати Колумбійське Ексельсо (арабіка).

Взагалі-то про цей сорт кави зазначають, що він відрізняється чудовим балансом кавових якостей, таких, як аромат, консистенція, колір та смак. В смаку також пристуня легесенька кислинка – до речі, властива і іншим колумбійським сортам кави. Приємний і легкий кавовий аромат.

Ще кажуть, що колір цієї кави переходить майже в золотистий за умови додавання до неї невеличкої кількості молока чи вершків. Не пробував – сприймаю на віру.

І – вчасно – висловлюю свої враження по арабіці з Сальвадору.

Аромат слабенький, але за “смаком” яскраво-кавовий, без жодних “сторонніх” запахів. В смаку відслідковується гірчинка дуже приємного і ненав’язливого характеру. В той же час кава не є чимось особливим, навряд чи її можна смакувати так само, як Панамський “Бук’єте”, але до неспішного пиття і відпочинку сорт просто чудовий.

 

Далі буде…

Кава по-моєму. Суміш № 4.

Отже 4-а по рахунку суміш. На сьогодні незвична (для мене особисто) – 2 види робусти.

Виглядає так:

  • 50% Індонезійської EK-One
  • 50% Робусти Камерун Джамбо, до якої я вже звик

Помол на порох. Аромат досить міцний, як і кава загалом. Гірчинка помітна з першого ковтку і до закінчення кави у філіжанці; смак практично не змінюється в часі. Відносно "класичного" балансу смаку в моєму розумінні (він, певно, для кожного інший…) смак зсунутий якраз в бік гіркого. Кава получається приємною і яко ранкова, і під обід. А ось ввечері я її навряд чи питиму – тоді хочеться якогось смаку з натяком на шоколад або менш міцного.

Суб’єктивна оцінка – 5- з 5 балів. Далі буде.

Кава по-моєму. Суміш № 3

Взагалі можна казати, що суміш має номер 3,5. Бо ту, що мала бути 3-ю, спіткала лиха доля і я забув, що там було намішано. Ну, менше з тим. Вчора купив в “Галці” новий “набірчик”.

Виглядає то так:

  • 50% Арабіки з Ефіопії (смак з кислинкою)
  • 50% Робусти Камерун Джамбо, тієї, котра зараз буде забезпечувати гармоніку класичного смаку.

Помол на порох – хіба ж тут винайдеш ровер, якщо запарювати в філіжанці одразу?.. Аромат непомітний, але суто кавовий – жодних “ноток” я в ньому не вловив. Суміш сама по собі досить “м’яка”, але це все ж не “фарбована на каву водичка”, а саме кава. Зміщень в бік кислинки чи гірчинки так само помічено не було, смак дуже приємний і при тому ненав’язливий. Дуже приємний “набірчик” – хоча, скорше, це кава середини дня, бо особисто я зранку полюбляю  міцну і запашну (як ото суміш №1 – про неї трохи нижче).

Суб’єктивна оцінка – 5 з 5 балів. Далі буде.