Злапані моменти

Я запрошую Вас у невеличку прогулянку Підкарпатською Україною. Втім, широкому загалу ці місця відомі як Закарпатська область, а чому ж я назвав її Підкарпатською – розповім в одній з наступних частин нарису.

Маршрут віртуальної для Вас і цілком реальної для мене прогулянки наступний: Львів – Ужгород – Берегове – Мукачево – Львів. Перший і останній пункти і так часто показую, тому зосередимось на решті. Скільки частин получиться – стільки і буде.

Далі

Ось і закінчується моя розповідь про мандрівку Закарпаттям. Це – її остання частина і вона буде чи не найкоротша, оскільки на Мукачево часу було мінімум, акумулятори фотоапарата теж сідали, але щось таки встиг…

Прогулянка центром міста – експромт в дуже змученому стані.

Мука́чево (угорськ. Munkács [Мункач], слов. Mukačevo, нім. Munkatsch) — місто-районний центр Мукачівського району Закарпатської області України, важливий промискловий та культурний центр на річці Латориця. Населення 91 000 ос. (1989), на сьогоднішній день 77 300 ос. (2004). Основні національні групи – українці, русини, росіяни, угорці. – повідомляє Вікіпедія.

Далі (зовсім мало тексту, трошки фото)

Щось я трошки забарився з наступною частиною мандрівки Підкарпатською Україною.

І не тільки з наступною частиною! Ще в попередньому оповіданні мав уточнити, чому я раптом назвав Закарпаття Підкарпаттям. Отже, розповідаю – зі слів власника винарні "Старий підвал": "До того, як ці землі приєднали до України вони знаходились – принаймні, в 20 ст. – в юрисдикції тодішньої Чехословаччини, а раніше – Угорщини. Угорщина, як відомо, знаходиться по інший бік Карпат, аніж більша частина території України. Як наслідок, легко зрозуміти, що з "їх боку" це було Підкарпаття. А "Закарпаттям" для них є ми…". Ось так. Майте на увазі!

Досить відступів від теми. Продовжуємо нашу прогулянку – на черзі, як Ви вже зрозуміли, замок Паланок, що в Мукачево. Ходімо!

Далі (мало тексту, багато фото)