На днях так продуло кондиціонером (завдяки комусь з колег, хто викрутив карлсона на +18!), що сьогодні, аби не здихати та не чхати, працював з хати (ти ба, ще й в риму получилось… поет, поет пропадає!!!!). Вже під вечір згадалась минулорічна осінь. Рома якось подзвонив та покликав гуляти Стрийським парком, на що ми кинули фототорбу в машину та рванули, познимкували та погуляли, з картки знимки скопіювали і в ту мить забули. Згадав ото щойно.
Результат прогнозований — півтора десятка замальовочок, два портрети, але серед інших карток знайшлась оця. Вдалась зараз під настрій, запишу на пам’ять. Хай буде тут.
