Злапані моменти

Підготовка растрових мап юзабельного вигляду — розвага неабияка. На KMZ в Гарміна є обмеження (щось класу 1000 тайлів на ВСІ наявні в приладі KMZ-мапи). З JNXом трошки легше, в нього вміють робити експорт останні версії “SAS.Planet“, основний фокус — вгадати масштаб. Цю тему грунтовно курять на форумі САС.Планети (той форум, принаймні у мене, періодично падає з помилкою 503; рятує F5). Цікаві пости знаходяться на сторінках 11–13. Зокрема там є дослідження щодо оптимальної відповідності зуму та масштабу (картинка), на своєму навігаторі ще не перевіряв.

Тим, кому з растром не повезло, може придатись векторна мапа, висмикнута з OpenStreetMap. Нічого особливого робити не потрібно, сервіс, що робить такі мапи, розташований за адресою http://garmin.openstreetmap.nl та крім підготовки мап за вибраними користувачем регіонами має готові мапи (вибирайте Map type: Generic routable, TYP: none, Preferred country: [з випадайки відповідного регіону] — з великою вірогідністю мапа вже готова і її можна просто завантажити, без очікування на побудову). Окремі доріжки нанесені, інші відсутні. Варто дивитись на OSM перед завантаженням, може, і беззмістовно. Важливо: мапи наявні не тільки у форматі для пристроїв та MapSource, а й для BaseCamp/OS X.

З водяними знаками на мапі кадастру можна миритись, в принципі, якість знимок надихає.

Нічого так не тішить розробника в понеділок зранку, як купка листів в ел. пошті від баг-трекінг системи, в яких зелені поля сповіщають, що всі фікси, залиті в п’ятницю ввечері, станом на ранок понеділка успішно перевірені та закриті тестерами :)

P.s.: тему роботи в блогу не зачіпаю цілком зумисне, але тут не втримався!

Березень я нахабно матрасив, ліплячи одну за другою «відмази» стосовно поганої погоди і таке інше. Квітень — навіть не пам’ятаю, чим відмазувався. Тобто прокрастинація досягла свого апогею. На початку травня сказав собі «Петрику, Петрику, зупинись! Не пустуй і схаменись!» і з травня повернувся «на трек». Результатами стали:

• Перші 7 км з одного підходу
• Вперше за місяць набігано понад 40 км*

* – враховуючи, що бігав я насправді з 14 травня, це не може не тішити. Адже перші 4 дні провів в наших чудових Карпатах, а потім майже тиждень були з Юльцею в Чехії. Там бігати не получалось, зате ходили по 15-20 км на день, це не менш весело, взагалі-то.

Динаміка за 9 місяців від стану повного дохляка (перша пробіжка — 1.3 км, 2 жовтня 2012 р., результат: мертвий за 9’58”, швидкість 7’40″/км) до гонки 5’30”..5’50″/км та >6 км на сьогодні.

В цілях до кінця цього року — вихід на дистанцію 10 км з одного підходу без проблем (хотілось би, аби «пейс» тримався на рівні 6’00″/км…) та підготовка до півмарафону наступної весни. Побігли?