Ще готуючись до поїздки до Чехії (загалом) та Праги (зокрема) мене муляла думка, як би то не назнимкувати купу фотоштампів в одному з найбільш популярних туристичних місць. Навіть переглядав, що люди знимкували (хоча роблю це, насправді, вкрай рідко). Думав-думав та й залишив ту думку напризволяще. Як зараз модно казати — забив.
Хоча, якщо відверто, то не забив, а залив. Пивом. Насолодившись вечерею в одному з числених кафе та запивши смачне м’ясо не менш смачним Пільснером, я перестав перейматись тими питаннями геть начисто. Йшов собі, дивився, шукав тіні та світло, а пізніше — їх поєднання.
