Рік не пройшов (від зйомки), а знимки все ж оброблені. Ну що ж, лишилось записати в архів, подрукувати та готувати новий похід. Ломка по горах досягла такого розмаху, що боротись вже нема як, піду хоч багнюку місити, хоч куди… А поки що — закінчення про суворий ранок на полонині Закукул, розповідь про який я почав раніше, сподіваючись її оперативно продовжувати, та не так сталося, як гадалося…
В ході написання надумав об’єднати різні записи тегом — получився «Кострича-Кукул’13».
#2.
За пару годин від всієї суворості світанку й сліду не лишилось. Ось Чорногора за пару годин:
#3.
#4.
#5.
