Останніми часами рідко доводиться мати час на продукцію кінематографа — та й, відверто кажучи, настрою нема. Доки погода хороша, хочеться побути на свіжому повітрі, покрутити педалі десь по лісі наодинці з вітром та думками, щось зробити з фотографіями (ой, здається, мене то вкусило вже 12 років тому). Тому час на кіна став ціннішим і провести його хочеться за чимось цікавим.
Кон-Тікі (2012) загалом виправдав мої сподівання, як і сповнив частину очікувань, зокрема, щодо наявності голівудського погляду на речі. Його тут небагато, насправді, тому ж любителям подорожей рекомендую до ознайомлення. Для людей, які не в курсі суті мандрівки Тура Хейєрдала на кораблі Кон-Тікі, рекомендую спочатку звернутися до якоїсь енциклопедії, позаяк частина подій в фільмі стане зрозумілішою.
До свого задоволення можу віднести лише те, що німецькою сприймати було не настільки тяжко, як очікував. Зрозумів, мабуть, 80% діалогів, хоча частину — по контексту.
P.s.: якщо комусь попадеться фільм 1952 року, документальний, відзнятий Хеєрдалом — буду вдячний.