Злапані моменти

“Випадково” полосячивши на Червону Стіну (вершина Rote Wand, 2818) та оновивши свій рекорд висоти, на яку залосячилося, ми спустилися до озера Антерсельва знову. Позаяк вже сутеніло, багато фотографій не могли бути зазнимковані — та зараз тішимося тими спогадами, які маємо, та тим, що все ж зазнимкували.

Ще до підйому на гору. Ото знайшов панорамку, зняту телефоном…

Здавалося б, кілька місяців тому лише придбав шосейника, а сьогодні 1000-й кільометр проїхав та навіть встиг в Австрії та Угорщині побувати, причому по декілька разів…

Шосер – задоволення геть інакшого ґатунку, ніж крос-кантрійник. І то, і то – однозначний кайф, але якщо КК чудово “літає” по вузеньких доріжках та скаче помежи коренів дерев, то шосейник летить низько, прямо, але летить. За кілька місяців середня швидкість недовгих закаток (30-40 км) виросла до фантастичних (ще тогоріч) ~27 км/год, а паузи стали рідшими: довше “стабільніше” покриття забезпечує рівномірний каденс, пікові навантаження стають рідшими, настрій – розміренішим.

Мабуть, це тільки початок. А мого шосейника чекають нові пригоди. Про деякі він вже знає, про інші – ще ні :)