От і до мене добрався споттінг. Або я до нього, скорше…
Гостюючи в друзів біля Франкфурта ми не тільки покатали роверками, але й подивилися літачки. Мені було цікаво (тобто, цікаво-то було всім, мені – особливим чином), того взяв фотоапарат та розчехлив давно не користованого телевичка. Пошкодував, що не мав бінокля: ряд літаків хотілося просто розглядати.
Зараз маю пару кадрів, сподіваюся, не тільки мені вони до вподоби.
От блін, матрицю чистити треба. Щойно зауважив… о:)
Нє, пілотів в телевик не видно. Зірки теж :Р
Кльово в хмару носом зацідив?
Хтось майже приземлився…
Люфтганзи, як можна здогадатися, там хоч греблю гати. Я познимкував кілька різних рейсів і зауважив цікавий (для себе) момент: деякі літаки мають крім назви моделі (приміром, Airbus 319-100) ще власні імена. Цікаво, звідки то і чому одні мають, а інші – нє. Ну й мій світ вже ніколи не буде таким, як раніше, відколи Юля сказала, що лого Люфтганзи подібне на зігнуту виделку…
На днях буде ще свісс один та вантажний пузань з Малазії.