Модно так почав — ч. 1. Може, до другої не дійде, може, три получиться. Хтозна. Хоча, мабуть, правильніше було би написати “нотатки експата”.
Словом, передостанній (вже) раз я був у Львові три місяці після переїзду та, фактично, два роки тому. Цей приїзд получився дещо сумбурним — плани одні, по факту — геть інше. Час пересування по місту пропонував і трошки понервуватися, і можливість подумати про зміни, які відбулися.
У Львові якось масово ростуть висотки. І якщо в районах типу Сихова чи Балатону (або десь на Богдана Хмельницького, наприклад) вони виглядали би органічно, то цілком годящий з вигляду (сам по собі) «Парус Парк» в місці його розташування (вулиця Кульпарківська, район з переважно 2-3 поверховою забудовою, якщо не рахувати руїни заводу Кінескоп) виглядає якимось емм… не будемо про асоціації за Фрейдом, йому і без нас добре. Який «пааарус» в бандерівському Львові — окрема тема. Його ж («паруса») близнюк, яким я його бачив, скажімо, в блогу Олександра Шутюка, на Липинського виглядає цілком незле.