Злапані моменти

Направду кажучи, будівлі Олімпійського парку, хоч і збудовані понад пів-століття (!!!) тому, вражають і сьогодні. Дещо футуристичні дахи над стадіоном, басейном та іншими спорудами ніби й не скляні зовсім. Зазначу, що зсередини все виглядає ще футуристичніше.

Невимовно класно, що парк та стадіон і на даний час приймають купу подій, причому багато любительських. “Фірмовий” забіг B2run та München Marathon закінчуються тут, на стадіоні. Стадіон виступає частиною 24-годинної МТВ-гонки “на виживання” (от буквально минулих вихідних відбувалася, випадково взнали, коли пішли гуляти). І це геть не поодинокі події.

Басейн, в якому були поставлені окремі світові рекорди, також доступний всім бажаючим.

Olympiaberg – то гірка в Олімпійському парку (Olympiapark, хто би міг подумати) в Мюнхені. Особливої панорами на центр Мюнхена, як-то з Високого Замку у Львові, звідтам не роздивишся, позаяк далеко від центру (до того ж, на Ратушу краще дивитися з Alte Peter, хто хоче точні координати – звертайтеся), втім добра погода здатна потішити панорамою Альп.

Гора з “пласким” вершком праворуч – Zugspitze (2962), “дах” Німеччини.

Повернемо об’єктив трошечки вліво. На задньому плані по центрі – улюблені знайомі вершки Herzogstand, Heimgarten та Jochberg (не підписую – просто ліньки).

Майже по центру купола Frauenkirche, трошки лівіше височіє дзвіниця Alte Peter (видно навіть оглядовий майданчик, про який я згадував вище), а ніби-то з Ратуші смішно стирчить кран.

Можна не повірити, але це зазнимковано в Олімпійському парку в Мюнхені.

Нагулявшись Партнахклямом пішли в напрямку Екбауера (1237 м. над р.м.). Дорогою Сонечко тішило різноманітним світлом, сніжок вдячно поскрипував під ногами, — ідилія…