Подорож довжиною в тисячу миль починається з одного кроку. (Лао Цзи)
Поза-поза-вчора був цікавий день — Апельсин проїхав свій 10000-й кілометр (є якийсь толк від Страви, крім пузоміряння, — рахує знос запчастин). Цікаве відчуття! Я багато шукав та вивчав, складаючи його, але 10 тисяч — то, безумовно, “показник”. Але найкращий показник — це те, що помилок при збиранні було допущено рівно дві: невідповідне сідло (замінене тогоріч) та паршиві проставки на шток вилки (ушатана рульова…).
Подальший текст цікавий хіба подробицями про життя і смерть компонентів.
Загалом (недешеві) компоненти себе виправдали. ХТшна касета вже «бачила» майже всі ті 10 тисяч (частина припадає на зимовий вілсет на шиповці), три зимові сезони, будь-який варіант бруду чи дощу, направду все. І досі в нормі. Або мені хочеться в це вірити.
За 10 тисяч пішло три ланцюги:
- Shimano XT CN-HG95 – 4500 км
- Campagnolo Record (бракований попався, чи що?) – 2500 км (ще й поіржавів, зараза)
- KMC X10 EL Gold – 2000 км (розтяг був понад 0.75 мм)
На разі катаємо черговий XT CN-HG95.
Комплектів гальмівних колодок пішло насправді 2. Один раз — металеві J04C, один — композитні J02A. Чи 01А. Я забув. Ротори Alligator WindCutter прожили близько 9 тисяч.
Рульову, як я казав, ушатали погані проставки; туди попадала вода і підшипники не пережили другої зими. Шкода. Проставки давно замінені на китайкарбон, придуркувата рульова, яку втулили на сервісі, живе, як ні в чому не бувало. :))) не давайте велики на сервіс, де можуть втулити щось без узгодження.
Колеса, зібрані на Stan’s NoTubes ZTR Crest дивують мене найбільше. В позитивному плані. Я би не сказав, що я їх якось бережу, але тьху-тьху. Передня шина пройшла всі 10 тисяч, але герметик вже знаходить по меншій мірі з півтора десятка дірок, получається такий собі леопард… Задніх пішло дві, відгуляли кожна по 5 тисяч. То були Швальби, наступними пробуватиму Контіки. Реально голосна втулка DT Swiss 370 працює в ролі активного засобу безпеки при їзді через місто, ггг.
“Осі” DT Swiss RWS відійшли Вуглику (шосеру). Він виграв 30 грам (weight-weenie в глибині душі залився слізьми щастя). Причина дещо інша, ніж просто економія 30 грам на шосері, але на разі Апельсину дісталися вельми неостанні ексцентрики Mavic.
Винос теж мінявся пару разів, але був в межах оригіналу. Навіть забив записувати.
Тросики за 10 тисяч таки пішли, ізоляція почала іржавіти в торцях (попри всі ковпачки та інше). Замінив на тросики серії XTR — враження, ніби електронну трансмісію приліпив. Так воно ще ніколи не перемикало. Як по маслу. Вогень.
Пішло три комплекта ручок (grips). Поролонові вмерли вельми швидко, хоча й були достатньо комфортними для рук, потім lock-on брендовані для Cube (гума почала лущитися на руки), зараз актуальні якісь перші-ліпші Sixpack, але в планах — ергономічні від Sqlab.
З тієї радості (і того, що мене задовбало хрустіння в каретці під час активного педалювання) сьогодні робив повний сервіс. Поза увагою лишилися тільки втулки — але їх я почув, коли все решта чути перестав. Ну нічого, буде і на їх вулиці змазка.