Злапані моменти

Рівно рік тому я пробіг 1,3 км за 9:58 хв та здох. А сьогодні, після місячної перерви, відносно легко дались 6,5 км за 45:29… За цей рік позаду лишились майже 350 км, на які було витрачено 1 день, 15 годин та 5 хвилин. І півмарафон.

Отакої…
 

P.s.: на разі я більше уваги приділяю спорт-трекеру Endomondo → долучайтесь!

Початок серпня ознаменувався двома туристично-спортивними здобутками, чому я, ворона, дуже тішусь. По-перше ми з Ростиком минулого четверга, планувавши просто побігати для задоволення та фізичного навантаження, несподівано (!) пробігли півмарафон. За цей забіг особисто я мав три рекорди: 1 година бігу – 9,85 км; 10 км – 1 год 0 хв 56 сек; півмарафон – 2 год 20 хв 04 сек.

А наступним акордом після цього став похід на гору Хом’як. Треба зазначити, що на Ґорґани я ще не ходив жодного разу в житті (взагалі мало де по Карпатах бував), відтак що таке цокоти — не знав :) тепер знаю. Цілком матрасний підйом від КПП урочища Женець (червоне маркування) закінчився підйомом на 220 метрів на кілометр від полонини Бараня. Альпійка та камені – лєпота. Спуск був не менш веселим. Зате повезло з ночівлею: на полонині Хом’яків було 4 (!!!) компанії з наметами. Навіть пісень ніхто не горланив. Наступного дня злізли в урочище Женець та й пішли в Татарів – аби повернутись додому засвітла.

Може, автомобілістам в пригоді стане: дорога Львів — Івано-Франківськ через Калуш-Долину: покоцаний Болехів, пи… пухнастий звір в Долині, решта нічогенько. Через Рогатин, Бібрку: Галич та Бурштин — асфальт вирізаний, ще не залитий; Рогатин — місцями погризений, ще не залитий, від Рогатина до Нових Стрілищ годящо, біля Нових Стрілищ пи.. ну, ви вже знаєте, пухнастий звір, далі місцями так-сяк і вже від Бібрки до Львова заасфальтовані всі ями. В Бібрці — повна Бібрка.

Березень я нахабно матрасив, ліплячи одну за другою «відмази» стосовно поганої погоди і таке інше. Квітень — навіть не пам’ятаю, чим відмазувався. Тобто прокрастинація досягла свого апогею. На початку травня сказав собі «Петрику, Петрику, зупинись! Не пустуй і схаменись!» і з травня повернувся «на трек». Результатами стали:

• Перші 7 км з одного підходу
• Вперше за місяць набігано понад 40 км*

* – враховуючи, що бігав я насправді з 14 травня, це не може не тішити. Адже перші 4 дні провів в наших чудових Карпатах, а потім майже тиждень були з Юльцею в Чехії. Там бігати не получалось, зате ходили по 15-20 км на день, це не менш весело, взагалі-то.

Динаміка за 9 місяців від стану повного дохляка (перша пробіжка — 1.3 км, 2 жовтня 2012 р., результат: мертвий за 9’58”, швидкість 7’40″/км) до гонки 5’30”..5’50″/км та >6 км на сьогодні.

В цілях до кінця цього року — вихід на дистанцію 10 км з одного підходу без проблем (хотілось би, аби «пейс» тримався на рівні 6’00″/км…) та підготовка до півмарафону наступної весни. Побігли?

Nike+ зранку потішив новою «няшкою»: виявляється, я бігаю вже пів-року. Отакої. Навіть не задумувався, насправді. Втім, такі штуки мотивують і, буду відвертим, дуже приємні. А згідно статистики все того ж Nike+, я ще потрошку виходжу на «середні» показники спільноти, за виключенням деяких цифр (поки що).

Кілометраж за  місяць трошки ще не добігаю (30-35 км проти 38 км у спільноти «чоловіки вашого віку»), середня відстань забігу на разі 4.6 проти 6.2 км. А от середня швидкість (pace) тішить: 6:50 хв/км (проти 6:51 спільноти), але то ще з врахуванням, що взимку цей показник впав. Восени бувало, подекуди, менше 6 хвилин. Що ж, вистава має продовжуватись! Побігли?