Дуже цікаві враження після цифрової дзеркалки з моментальним (хоча й проміжним) результатом, зумом і т.ін. погуляти містом з плівковою камерою та фікс-фокальним об’єктивом, “зумити ногами”, чекати результат проявки плівки …
Взагалі, Мюнхен став мені в міру фотогенічним роки через 4 після переїзду. Це й не дивно, бо центральна частина була фактично знищена, знимкувати Ратушу – якось попсово (та й мобілкою вже пуцьнув, досить), а решта архітектури, скажімо так, не надто догоджає моїм вподобанням. Втім, якщо примружити очі та на мить забути, де ж ми все ж таки знаходимося, цікавіші види не змушують себе довго чекати…
Nikon F65, Nikkor AF-D 50/1.4, Ilford HP5+