Що ж, перебирання архівів з піддупником добігло кінця, хоча, менше архівів не стало. Але було цікаво, дякую за запрошення, Олексію!
Закрию маленьку серію аерофото з Західного парку (Westpark) в Мюнхені, буквально двотижневої свіжості — ми довго збиралися і, звичайно, дощ таки пішов. Але в перервах між душем я встиг «політати», а дівчата – погуляти.
Дуже цікаві враження після цифрової дзеркалки з моментальним (хоча й проміжним) результатом, зумом і т.ін. погуляти містом з плівковою камерою та фікс-фокальним об’єктивом, “зумити ногами”, чекати результат проявки плівки …
Взагалі, Мюнхен став мені в міру фотогенічним роки через 4 після переїзду. Це й не дивно, бо центральна частина була фактично знищена, знимкувати Ратушу – якось попсово (та й мобілкою вже пуцьнув, досить), а решта архітектури, скажімо так, не надто догоджає моїм вподобанням. Втім, якщо примружити очі та на мить забути, де ж ми все ж таки знаходимося, цікавіші види не змушують себе довго чекати…
Озеро Айб (Eibsee), мабуть, є одним з найпопулярніших озер неподалік Гарміш-Партенкірхена і не в останню чергу завдячує цьому своїй гарній доріжці навколо озера, прохідній навіть взимку. Ось і ми давніше перегулялися — причому навіть не просто пішки, а ще й з дитячим візком-всюдиходом та, звісно, фотоапаратом … :)
Найцікавіше у Франкфурті — спостерігати сусідство хмарочосів з частиною історичної забудови, яка незрозуміло яким дивом збереглася. Але й задирати голову догори — теж невимовно круто.
Мені колись перло написати про Високий Пайсенберг, але, навіть не шукаючи, готовий зізнатися, що забив або забув. Втім…
Сама місцина є знаковою як для любителів споглядання гір, так і для шосейних роверистів, — то, мабуть, єдиний горб на теренах Баварії з більш-менш цікавим по протяжності підйомом (перевальчик біля Кохеля по-перше мацьопкий, по-друге, там завжди забагато транспорту). З горба є чудовий вид на Альпи, від Альгоя до Карвенделя, для бажаючих погамцяти — хороший ресторан. І так, тут теж люблять бувати моторизовані, але, позаяк дорога не веде нікуди, їх як-не-як менше.
В кадрі ресторн Bayerischer Rigi (рекомендую, повільно, але смачно — та й вид…), церква Вознесіння Марії та метеостанція Deutsche Wetterdienst (найстаріша метеостанція в світі з неперервною історією).
Цікаве відчуття, коли щось (нарешті) получається, стало не виключенням і цього разу — коли, зрештою, получилося відзняти матеріал, який вкладається в нехай коротеньке, але відео. Інколи корисно з собою ту високу драбину носити, бо з землі виглядало доволі одноманітно…