Продовжуючи попередній запис, варто зазначити, що навіть дзеркальна камера зі штативом вже ставлять купу задач з компоновки кадру (можна нижче/вище, підійти/відійти, посунутися праворуч/ліворуч), хоча діапазони таких “регулювань” відверто обмежені. В той самий час з високої драбини, як каже Назар, можливість вибору ракурсу ще ширша, відтак, проблем вибору ще більше.
Цікаво, що можливості зйомки в міру подібні до великого чорного фотоапарата (©): можна поколупатися в raw’ах пізніше, перескласти панорамку, вибравши проекцію на свій смак і т.ін. І, вже пізніше, прискіпливо розглядаючи скоєне, помітити себе на фото.
