Моє перше знайомство з імпульсним світлом відбулося вельми давно і, як багато чого технічного у світі фотографії, завдяки Олексію. Власне, то було в 2009-у; я тоді влаштувався на роботі (попередні роки не були стабільними), перші синдроми шила в дупі “явсеперефотографую” вже теж минули, ЖЖ ще був живий і я почитував (вгадайте з чиєї рекомендації) 80/20 Фото.
На рік пізніше ми пішли разом в арендовану студію, де я отримав портрет, що простояв в мене на офіційних фотографіях раптом аж до учора. 8 років — непоганий термін, щоправда, лякало те, що за той час я дещо змінився.
Думаю, всі вже зрозуміли, що мають справу з неспішним хлопом, але хто ще на іншій хвилі — від листопада 2016 року в мене є нагадувалка "зробити нове фото пристойного (офіційнішого) вигляду". Ото вчора нарешті відмітив, як зроблене…
Здобутків фотографічного плану тут для мене насправді два. Перший — то справді автопортрет. Камера, світло — все кероване самостійно. Друге — то автопортрет з додатковим імпульсним світлом. Фотоаматорам: ключове слово strobism. Виносний спалах ліворуч, світло 45°/45°, біла 120 см парасолька на просвіт. Нічого надзвичайного, але мене поперло. Фото на профіль я таки зробив окремо, а це вже було наприкінці експериментів. Бажаючим і собі спробувати — підручник для починаючих Lighting 101 на strobist.com зробив вже не одну людину щасливою ;)
|
Сегодня много не будет.
Итак, моё уважение к старичку Meyer Optik Görlitz Oreston 50 mm f/1.8 утвердилось (фото и технические данные в конце поста). Приятный механический объектив с рисунком… ну, я бы сказал между Юпитером-8 дальномерным и родным Canon EF 50 mm f/1.4. Слегка подкрученное, аккуратное боке, хорошие резкостно-контрастные характеристики. На полностью открытой диафрагме откровенно софтит, запишем, как фичу. Чрезвычайно дисциплинировал кадрирование – фото в посте я разве что поправил на пол-градуса в заваленных вертикалях.
Хорош трындеть, фотки давай? Ну да, я тоже так думаю.
#1. 1/125 сек, f/1.8, ISO 200. Ну чем не софт-фильтр? И я говорю – фича!
+3 фото и немного мыслей об объективе
|
Вообще-то я не люблю праздники. Это такие глупости, когда везде толпы народу (вариант туристов), какие-то неясные программы празднования и ещё менее ясные причины, бла-бла-бла. А у нас в кучу налепили День окончания войны 1941-1945 гг, День матери и День города. Я фигею, дорогая редакция! Совсем одно и то же.
В связи с такой оказией мы взяли давно заготовленный старенький немецкий полтинник и пошли его “потестировать” (привет фотодрочерам). Меня интересовал практический аспект manual-focus объектива на кропе.
И вот, что получилось…. (часть 1)
№1. 1/125, ~f/8.0, ISO 200.
Ещё 5 фоток / данные об экспозиции по памяти, могу врать
|
Портет для знакомой в ходе пятничной фотопрогулки. Можно аргументированно ругать.
f = 108 мм, 1/250 сек, f/4.0, ISO 400
|
Эххх, господа, весна пришла – видно сразу. Люди каким-то тайфуном хлынули на улицы, самовыгуливаться. Фотолюбители “выгуливают” фотоаппараты всех видов и мастей (были замечены в большинстве 4хх серии Кэнонов, а также один или два Никона Д80 и один Д60 – всего людей с фотоаппаратами я видел не менее полутора десятков). Солнышко ещё не особо греет, но радости просто по уши.
Ну а в ходе прогулки мы с jultsja соорудили вот такой портрет:
30D, Sigma 70-300 DG Apo; f = 108 мм, 1/400 сек, f/5.6, ISO 400
|
А так просто.
Кстати вопрос. Я вот то пишу параметры съёмки, то не пишу. Вам оно надо или нет?
|
