Злапані моменти

#1. Набережна Ельби в бік оперного театру.

#2. Те саме, але крупнішим планом.

#3. Katholische Hofkirche з іншого берега Ельби.

* * *

Münzgasse (відверто кажучи, я би то переклав як «монетний провулок», позаяк Münze – то монети, а Gasse – провулок), що веде з набережної Ельби до Церкви Богородиці (Frauenkirche) чомусь нагадав мені один кадр з Будви. Він геть несхожий, але мій настрій під час зйомки (як зараз пам’ятаю!) був вельми подібний.

Сама ж Фрауенкірхе виглядає наступним чином. Звісно, все відновлене: згідно офіційних даних, Дрезден після ІІ Світової був знищений більш, як на 90%… Тому майже все, що ми зараз бачимо, — «нове старе».

…ато ніколи не почну, холєра.

Катає відвідувачів Weißeritztalbahn паровозик, фото якого ан-фас є в попередньому записі, а виглядає цей процес (з відкритого вагону — є ще й закриті) так:

Ото днями на травневі побували в Саксонії, погуляли собі по Дрездену, покаталися роверами по Саксонській Швейцарії, відвідали (за порадою Тараса) музей порцеляни і, в якості вишеньки на тортику, повозилися на паровозі по вузькоколійці Weißritztalbahn. Що я маю вам сказати… паровоз, ще й вузькоколійний, — нереальна тема. Крутішої забавки для хлопчиків годі шукати.

P.s.: ACR9, HDR+Pano. Ну і ще кольоровий профіль до відповідного освітлення. ВСЕ.