Позавчора їздили шукати снігу і трошки сюжетів для аерозйомки, за компанію. Цікаві для себе місця згори порозглядав, літати другий акумулятор не став — аж стільки сюжетів не було. Та й світло було так собі.
Однак, подумалося, дорогою домів варто пригальмувати біля дамби Sylvensteinspeicher (водосховище на Ізарі, щo захищає від високої води Бад Тьольц та Мюнхен). Близько самої дамби сюжетів годі й шукати, для тих зйомок вистарчає телефону в кишені, а от далі, біля моста, могло бути цікаво. Здавалося, що світло скінчилося (чи то пак його й не було), але чуйка підказувала від’їхати тих пару кілометрів вбік. На місці світла теж не виявилося, то ж вирішив порозглядати все згори та й домів. Аж докладно перед посадкою спалахнуло — то встиг щілкнути останній кадр, світло згасло, хруща посадив та й поїхали додому…
Звісно, більшість бачила кадр в Інстаграмі, з відповідною обробкою на мобілі. Але все ж таки, основна мета того бзиніння та літання — в якісних фото. Чи якісніших ;) зрештою, отримав отаке:
|
Обидва згадані в назві озера знаходяться на півдні Баварії. Притому перше більш знане, високогірне озеро між Альп, навколо якого височіють більш та менш доступні вершини (скажімо, той же Herzogstand чи Jochberg можна сміливо віднести до легкодоступних), в той же час, друге озеро (чи, радше, водосховище, яке захищає Бад Тьольц та Мюнхен від повеней) можна помітити, хіба їдучи через Ленгріс в напрямку Австрії (Achenkirch) та Ахенського озера (Achensee).
Ці два озера разом утворюють вельми знаний та популярний в роверистів (тут я маю на увазі власників переважно шосейних роверів) маршрут, це чудово видно на Strava Heatmap та, звичайно, “на місці”. Тим більше, що дорога від Wallgau до Vorderriß — вузенька, приватна та платна (для автомобілів та мотоциклістів, для ровера все безкоштовно), але вкрай живописна.
(більше…)
|
