На безіменному вершку

Осінь, звісно, закінчує літо, але такими барвами, що годі собі уявити. Головне, мабуть, захотіти побачити всю цю красу, не налякавшись можливих вітру, дощу, холоду…

«Плантації» чорниць та брусниць в плані осінньої кольорової гами для мене не гірше букових лісів, адже такого розмаїття барв годі пошукати (японських кленів, на жаль, в околицях негусто). Мабуть, Боржава зараз просто вишнево-червоно-жовта, а от Вододільний — такий, як нижче. Це — стежка через безіменний вершок між Пікуєм та Нондагом. Не пошкодував, що пішли саме нею :)

На безіменному вершку. Карпати, Україна © 2014 Alex Nedovizii