Фейсбучик нагадав, як то було 6 років тому. І навіть цікаво нагадав.
Вперше машиною за кордон в подорож. Далеку й невідому, щось близько 300 км в один бік. Власне кажучи, навіть не підозрював, як воно далі понесе… Львів-Краків. 5 годин на кордоні (можна окрему розповідь написати). Автобан, до речі, починався десь в районі Денбіци; до того чудово відпрацьовувалася зміна обмеження швидкості 50..70 км/годину. Мало не забув: вперше розігнався до 140 км/год. Гм… о:)
В нагороду за 5 годин очікування на кордоні Краків потішив видатною погодою, теплими осінніми днями. Кілька років потому навіть подумував поїхати туди жити/працювати, але не склалося. Може, й на краще.
|
Rześkie Jasne, Niepasteryzowane від «+» до «++». Вагатимусь до закінчення 2-ї пляшки.
|
Manufakturowe Pils ++!, Lech Pils ++
|
Багатьом галичанам відоме польське місто Пшемишль (Przemyśl), в першу чергу, мені здається, як базар. Втім, історія Перемишля має і досить багато українських сторінок.
В червні я там був, щоправда, одночасно відвідавши відомий замок у Красічині (Krasiczyn) та декілька фортів, які були частиною оборонного кільця навколо Перемишля. Вони схожі на Тараканівський, втім, такого розмаху в Польщі не робили і форти являють цікавість більше з історично-фортифікаційної, аніж споглядальної точки зору. Втім, про форти — іншим разом.
Сам Перемишль вразив кількістю храмів (я казав про галичан? ато…) та загалом приємним виглядом: маленьке, компактне містечко, ще й доволі доглянуте. Ми також відвідали замок (горда назва, цікавий панорамою міста хіба) та зайшли в Музей Дзвонів та Файки (люльки). А оце на фото — фонтан, що поблизу музею (кут вулиць Franciszkańska та Władycze).
Я би хтів, щоби у Львові були бодай такі фонтани, а не те неподобство, що біля Опери… Ех, мрії…
|
Роздуплити, як клеїти чеську віньєтку на скло машини — ще та задача. На півночі Чехії про англійську можна забути: чеська або німецька (хехе, вчасно я почав німецьку вчити! бітте лянгсам, вір сінд турістен, вір фештеєн ніхт ггг). Навігація до пам’яток (коричневі знаки при дорозі) — як в Україні, тобто “десь тут є ЦЕ”. В поляків, до слова, з вказівниками та відстанями — перевірено, зручніше. Обіди від пуза (то я люблю). Пиво смачне, хоча і не все. Блок Пільснера до хати притарив, звісно.
По пиву — продовження. Staropramen з банки так собі, особливо після читання складу (краще б не читав: мальтозна патока та інші цікаві хімічні сполуки, як каже Саша). Pilsner Urquell — на разі зе бест. Причому смакують і лагер, і темне. Gambrinus 11 та Krušovice притарив, але ще не пив.
|
