Злапані моменти

Здибав сьогодні прекрасне:
Банан містить 130 калорій. Келих прозекко – лише 80. Обирайте свідомо!

P.s.: гальба пива Neumarkter Lammsbräu Urstoff – 195, але пиво – діло святе, без варіантів.

Певно, варто дещо поновити пивні замітки (живучи в країні пива, гхм), позаяк з більш-менш відомих пив я поволі переходжу на майже невідомі :) відтак, поновлюю їх пільсами, які я так люблю.

Формально – баварські, але де-факто, франконські пільси, які надійно поселилися у мене в холодильнику:

• Neumarkter Lammsbräu Zzzisch – традиційний гіркуватий пільс в 0.33 л пляшках. Дуже добре, тобто ++.
• Kulmbacher Edelherb (поняли? благородна трава) – дещо з кислинкою та чудовим ароматом пільс в 0.5 л, ++!

Насправді ще тиждень тому пробував Tegernseer Pils, але він по-перше таки баварський, а по-друге, я вже забув. Передегустую наступного тижня. Далі буде!

P.s.: і як тут не згадати, що Man muss Gott für alles danken: auch für Unten-, Oben- und Mittelfranken…

Роверові вихідні. Звучить цікаво, але треба спробувати на собі, чи то пак, на своїй дупі, нє? (адже всі спершу розповідають про пригоди на дупу, як в прямому, так і в переносному плані… ну от, наприклад).

Минулі вихідні видалися вдвічі довшими, ніж зазвичай. Все ж таки, католицька Паска. Працьовиті німці мали два додаткові вихідні (пригадую, як на початку року мої колеги охали біля календаря: більшість свят припадає цьогоріч на вихідні і вони, на відміну від України, на “наступний робочий” не переносяться). Ну, німці мали, та й ми з ними теж. Позаяк з певних причин первісні плани довелося відкласти, вирішили спробувати роверками повозитись неподалік Мюнхена. Тогоріч були в Мурнау-на-Штаффельзее, сподобалося, то ж вирішили туди й податися.

Коли мені попадається напівтемне пиво — переважно воно мені подобається. Ось так і зараз з Robert Doms «Віденський». Гальба, охолоджена (за чеською, здається, традицією) і пиво кімнатної температури — на виході карамельний присмак. Суб’єктивно ++, добре «заводське» пиво.

Paulaner Münchner Hell – непоганий лагер, але родзинки для себе я в ньому не знайшов. Хоча, є ще одна пляшечка на пробу — раптом проявиться…

König Ludwig Weißbier Hell — незле, але ніц особливого; позитивний «вердикт» по Löwenrbäu Hell підтверджений (не винятково, але вельми незле); Karlskrone Radler — кумедна штука (певно, як і усі радлери), але смачна, таке собі пиво і не пиво, яке трішечки нагадало радянський «Дюшес» :)))