Злапані моменти

Рік не пройшов (від зйомки), а знимки все ж оброблені. Ну що ж, лишилось записати в архів, подрукувати та готувати новий похід. Ломка по горах досягла такого розмаху, що боротись вже нема як, піду хоч багнюку місити, хоч куди… А поки що — закінчення про суворий ранок на полонині Закукул, розповідь про який я почав раніше, сподіваючись її оперативно продовжувати, та не так сталося, як гадалося…

В ході написання надумав об’єднати різні записи тегом — получився «Кострича-Кукул’13».

Ще з травневих походеньок (руки дійшли до архіву, то ж буде ще).

Картка, до обробки якої не доходило дуже і дуже довго (аж від самісінького травня!), але дійшов настрій. Не той варіант, коли обробка далась з першого разу. Чи то пак не обробка… Радше колір. Зрештою, тепер получилось. Треба завтра надрукувати :)

Дійшло і до знимок, зроблених в «режимний час». Прийнявши ванну та випивши кави посміявшись у веселій грі, вирішили піти на вечірню зйомку. Спочатку вийшли ми з Тарасом, потім нас наздогнав Ромко. Полізли через ліс на саму вершину Кукула. Згідно отриманих фотографічних результатів та побачених видовищ — не пошкодували. Ліхтарики, як досвідчені вар’яти, полишали в таборі…

 
#1. Вид з Кукула в бік масиву Свидовець.

Наступні знимки продовжують тему Карпат, а точніше — третього дня походу. Зйомка велась в нережимний час, але ці картинки мені все ж подобаються, то лишу собі. Адже їх “правильність” в контексті часу зйомки (на сьогодні) мене цікавить менше, аніж їх вигляд.

 
#1. Тріо з Чорногори. Перед світанком.