Що ж, перебирання архівів з піддупником добігло кінця, хоча, менше архівів не стало. Але було цікаво, дякую за запрошення, Олексію!
Закрию маленьку серію аерофото з Західного парку (Westpark) в Мюнхені, буквально двотижневої свіжості — ми довго збиралися і, звичайно, дощ таки пішов. Але в перервах між душем я встиг «політати», а дівчата – погуляти.
|
Дуже цікаві враження після цифрової дзеркалки з моментальним (хоча й проміжним) результатом, зумом і т.ін. погуляти містом з плівковою камерою та фікс-фокальним об’єктивом, “зумити ногами”, чекати результат проявки плівки …
Взагалі, Мюнхен став мені в міру фотогенічним роки через 4 після переїзду. Це й не дивно, бо центральна частина була фактично знищена, знимкувати Ратушу – якось попсово (та й мобілкою вже пуцьнув, досить), а решта архітектури, скажімо так, не надто догоджає моїм вподобанням. Втім, якщо примружити очі та на мить забути, де ж ми все ж таки знаходимося, цікавіші види не змушують себе довго чекати…
Nikon F65, Nikkor AF-D 50/1.4, Ilford HP5+
|
Ото вчора видався вечір, який дозволив перегулятися містом і згадати, з якого боку підходити до штатива… як вдало підказав Ромко на мордокнижечці, востаннє ми з ним так ще по Львову гуляли.
Das Müllersche Volksbad (“народний басейн Мюллера”, чи то купальні) — то один з басейнів-купалень Мюнхена, що був побудований в стилі модерн (також відомому як “югендстиль”) в 1901 році як найбільший та найдорожчий басейн світу та перші громадські купальні в Мюнхені. Будувалося на гроші інженера Карла Мюллера.
Знаходиться поблизу будівлі Німецького Музею (Deutsches Museum) на березі Ізара. Висока вежа містить резерв води та підтримує постійний тиск води у двох наявних басейнах. Більший, розміром 12х31 м, був початково “чоловічим” басейном, менший же, розміром 11х18 м, аж до 1989 року виключно жіночим. Від початків присутня римська парна. До 1978 року в підвалах була “ванна для собак”, як і 86 окремих ван та 22 “душових кімнат”. Оскільки в 20-му ст. вани та душові поширилися майже по всіх приватних помешканнях, ця частина купалень не використовувалася дуже давно; зараз декілька з тих ван лишили з демонстраційною метою.
|
Направду кажучи, будівлі Олімпійського парку, хоч і збудовані понад пів-століття (!!!) тому, вражають і сьогодні. Дещо футуристичні дахи над стадіоном, басейном та іншими спорудами ніби й не скляні зовсім. Зазначу, що зсередини все виглядає ще футуристичніше.
Невимовно класно, що парк та стадіон і на даний час приймають купу подій, причому багато любительських. “Фірмовий” забіг B2run та München Marathon закінчуються тут, на стадіоні. Стадіон виступає частиною 24-годинної МТВ-гонки “на виживання” (от буквально минулих вихідних відбувалася, випадково взнали, коли пішли гуляти). І це геть не поодинокі події.
Басейн, в якому були поставлені окремі світові рекорди, також доступний всім бажаючим.
(більше…)
|
Olympiaberg – то гірка в Олімпійському парку (Olympiapark, хто би міг подумати) в Мюнхені. Особливої панорами на центр Мюнхена, як-то з Високого Замку у Львові, звідтам не роздивишся, позаяк далеко від центру (до того ж, на Ратушу краще дивитися з Alte Peter, хто хоче точні координати – звертайтеся), втім добра погода здатна потішити панорамою Альп.
Гора з “пласким” вершком праворуч – Zugspitze (2962), “дах” Німеччини.
Повернемо об’єктив трошечки вліво. На задньому плані по центрі – улюблені знайомі вершки Herzogstand, Heimgarten та Jochberg (не підписую – просто ліньки).
Майже по центру купола Frauenkirche, трошки лівіше височіє дзвіниця Alte Peter (видно навіть оглядовий майданчик, про який я згадував вище), а ніби-то з Ратуші смішно стирчить кран.
|
Можна не повірити, але це зазнимковано в Олімпійському парку в Мюнхені.
|