Отримавши нарешті адаптерне кільце Sony E-mount ↔ M42 нарешті зміг порозважатись, діставши з полиці старенький полтосик. Втім, одразу згадав «стару» проблему: як потім ті знимки вирізнити? В Exif-то йде все «по нулях» (фокусне, об’єктив, etc).
«Швейцарський ніж метаданих» під назвою ExifTool вирішує, звісно, і цю проблему. Коротко:
exiftool -LensModel="Meyer Optik Görlitz Oreston 50mm F1.8" ‑"MaxApertureValue"=1.8 ‑FocalLengthIn35mmFormat="75" ‑FocalLength="50" ‑LensType="M42 via adapter" FILENAME/MASK
Зациклювати варто, звісно, засобами ExifTool’а.
Маководи можуть зробити Droplet/Folder Action з допомогою Automator’а.
|
Чарівною силою фотографії є можливість заглянути в такі закапелки, що й в голову не прийдуть (людині зі здоровим глуздом).
/замість епіграфа/
Фотоапарат багато чого не може. Зате може багато чого іншого. Ось фотоаматор падає в ополонку інфрачервоної фотографії, з її дуже суб’єктивним тонуванням. Інший знимкує павучків так, як око вже, а мікроскоп — ще не бачать. Пейзажистам притаманні приступи безсоння (особливо влітку).
Власне кажучи, крім традиційної, якщо так можна сказати, фотографічної картини, мені часто цікаво подивитись «по-інакшому». Шкода, що рідко получається щось цікаве. З іншого боку, тим воно і цінне, що рідко. Воно ж для себе, значить, тішить більше. Якби результат був стабільний, задоволення від нього можна було би прирівняти до задоволення від чищення зубів…
В якості ілюстрації вище згаданого пропоную подивитись на картинки, які відрізняються, в першу чергу, часом експонування. Перша – 1/100 секунди, друга – всього лише 15 секунд…
↑ «звичайний» та «сонний» ↓ погляди.
|
В процесі аналізу наклацаного виникла потреба швидко та з командної стрічки витягти мініатюрки з RAW’ів. Причому в різних варіантах: як для окремо взятого файла, так і для купки.
Звісно, ExifTool це вміє та робить заввиграшки, ну хіба може бути простіше:
exiftool -b -PreviewImage -w _preview.jpg -ext RAW_EXTENSION -r FOLDER
Цей варіант переварює всі файли з розширенням RAW_EXTENSION (напр., NEF) в папці FOLDER та продовжує працювати в її підпапках. Якщо замість “-r FOLDER” просто вказати назву файлу, получиться одинична мініатюра лише для цього файлу.
Мініатюри будуть збережені поруч з оригіналами.
|
Після оновлення OS X до 10.9 програмуля, яка проставляла геотеги моїм знимкам (та моцно мене дратувала пропозиціями її купити, аби мати можливість дивитись знимки на мапі — тобто, проср… гроші), відмовилась працювати. Без жодних докорів сумління я її нафіг видалив та нарешті перестав лінуватись і прочитав документацію до ExifTool, де йдеться про геотеггінг.
Все виявилось дуже просто.
1. Прогеотегати всі файли *.tif в поточній папці, трек лежить в іншій папці:
exiftool -geotag ~/Documents/Travel/Ukraine/Yavornik.GPX *.tif
2. Те саме, але з застосуванням корекції часу (годинник камери «відстає» від GPS’а на годину):
exiftool -geosync=+1:00:00 -geotag ~/Documents/Travel/Ukraine/Yavornik.GPX *.tif
Важливо: опція «geosync» має йти до «geotag».
Підтримуються формати треків: NMEA, Garmin XML/TCX, GPX, KML та інші.
P.s.: Windows’оводи перевіряють наявність каталога з ExifTool в %PATH% та пишуть exiftool.exe.Truly yours, C.O. :]
|
DxO, судячи з усього, разом з Sony, тимчасово роздає «за спасибі» свій набір імітаторів плівки DxO FilmPack 3. «Застарілий» — адже вже існує версія 4. До 31 жовтня можна отримати набір модулів безкоштовно, достатньо лишити свою адресу електронної пошти ось тут.
|
Останнім часом думаю над цитатою Лапіна і не тішить мене той стан справ.
Делается все, чтобы фотография умерла. Делается самими фотографами и промышленностью с ее все более умными камерами, которыми может управлять неумный человек. Ничего уже не надо ни проявлять, ни печатать самостоятельно. Купил камеру — и ты уже фотограф. Это чудовищно. Человек в третьем классе научился писать. Но он же не писатель!
До слова кажучи, дуже добре пояснює мою дику реакцію на слово «фотограф», особливо адресоване кимось самому собі. Цитата взята зі статті про Лапіна, розміщеної на Кореспондент.нет.
|
