Reinbachfälle, каскад перший

Від замку Castello di Tures (Burg Taufers) ми переїхали на пару кілометрів вбік – до річки Райнбах, на якій знаходяться однойменні каскади водоспадів – німецькою вони називаються Reinbachfälle (тобто дослівно “водоспади на Райнбаху”).

Є парковка (N 46.913688°, E 11.970029°), від якої до водоспадів веде добре маркована стежка. Набір висоти складе доволі лагідних 200 метрів на 2 км шляху, проте багато ділянок кам’янисті – взуття треба брати відповідне. Для третього каскаду зовсім не завадять штормові штани та куртка (хоча, якщо Вас не напружує бути мокрим до нитки за кілька секунд – можна й без них :)). Перший каскад (N 46.9167237°, E 11.9789833°) доволі гарний та повноводний, але далі – цікавіше.

Reinbachfälle, каскад перший. Trentino - Alto Adige (Südtirol), Italia © 2015 Alex Nedovizii

Інші ракурси

Castello di Tures (Burg Taufers)

Castello di Tures (нім. Burg Taufers) – замок поблизу містечка Campo Tures (нім. Sand in Taufers). Італія, автономна область Alto Adige (нім. Südtirol). Ще кілька фотографій є на ФотоКлюмбі.

Castello di Tures (Burg Taufers), Trentino - Alto Adige (Südtirol), Bolzano, Italia © 2015 Alex Nedovizii

 

І подвір’я замку:

Castello di Tures (Burg Taufers), Trentino - Alto Adige (Südtirol), Bolzano, Italia © 2015 Alex Nedovizii

Доброго серпневого ранку

Приїхавши в Зюдтіроль, ми спочатку не надто тішилися погоді: ніби відпустка, таке-сяке, а воно хмарно і час від часу цяпає дощиком. Хоча, пізніше, дійшли висновку, що в тому є своя цікавість. А з якими емоціями ми згадували цю погоду кількома днями пізніше, коли смажило в Маранелло та Падуї, о-о-о, словами не описати…

Вид з балкончика гостьового будинку в San Lorenzo di Sebado. Саме там ми «познайомилися» з італійськими розетками, які хоч візуально і схожі на європейські, але фіг там: без перехідника ані телефона зарядити, ані ноут втикнути… переважно зустрічається, звичайно, тип L.

San Lorenzo di Sebado, Trentino - Alto Adige, Bolzano, Italia © 2015 Alex Nedovizii

Пераст

Пераст – містечко на березі Бока-Которської затоки в Чорногорії, општіна Котор. Маленьке місто-музей, цілком занесене у список Світової Спадщини Юнеско, налічує зараз близько 300 жителів. Насправді там майже нічого робити: кілька музеїв, церков та кафе, та й прогулянки не вельми протяжною центральною вулицею – ось, певно, і всі забави.

Звісно, можна винайняти човен та поплисти до острова Богородиці на Скелі (серб.: Gospa od Škrpjela, англ.: Our Lady of the Rock), де є церква та ще один музей, доволі цікаві; обплисти навколо острова св. Георгія, де розташований міський цвинтар, але то вже буде таки все. Хіба що пропустити склянку вина чи посидіти за гальбою пива в одному з кафе.

Ми мали на Пераст лише один день і той «получився» випадково. Втім, цього дня вистарчило на дві приємні прогулянки. Щось і познимкував – куди ж без того? Але то щось, напевно, згодом; зараз лише кілька інстаграмок та ранковий вид з балкону.

Пераст. Вид на Боко-Которську затоку з балкону вілли. © 2012 Alex Nedovizii
Пераст. Вид на Боко-Которську затоку з балкону вілли.

Continue reading