Вчора закріпив первинний вердикт щодо Macanudo Maduro Ascot – міцненьку панетелу з Домініканської Республіки.
Покрівельний лист – США, Конектікут; зв’язуючий – США, Конектікут; начинка – Домінікана + Мексика.
Гама ароматів не надто багата – формат панетели не спонукає – втім, пряні нотки я вловлюю без проблем (сайт “Фортуни” говорить про пряно-кедрові, але з кедром у мене особисто не склалось, тому апріорі не можу нічого стверджувати щодо нього). Температура паління – помірна, під кінець гаряча, міцність – як для панетели, то досить міцна сигара.
В першій третині смак невиразний, в другій домінують пряні тони, в закінченні – пряні й гарячі. Сигара, справді, пасуватиме до кави – але до гіркого-гіркого чорного-чорного еспрессо або чогось міцного і не надто ароматного (я би пропонував Нікарагуа Марагоджип).
Попіл сірий, однорідний, але більше сантиметра не тримається (не спонукає досить легенька скрутка сигари). Скрутка, як я вже зазначив не надто туга – тяга просто надзвичайно легка. Післясмак – “класичний тютюновий”. Час куріння – 20..30 хв.
Суб’єктивна оцінка – 5. Не видатний екземпляр, але дуже навіть достойний.