Отак бува, гуляєш своїм же рідним районом, аж раптом бачиш таке, що там роками було, тільки ніколи не помічалось. Так трапилось і того разу, коли побачив квіти біля цього будиночку. Ходив повз нього в школу казна скільки років, пізніше — знову ж таки — туди-сюди вештався, ніби і щось бачив, але саме такого не помічав…
|
Над Яремче вечоріло. Сонце вже майже сховалось за Довбушанку, я топтав останні метри до вершини Явірника-Горгана, аж раптом подивився в бік «розцяцькованого села». Віришив не метушитись, скомпонувати якусь картинку. Так старанно йшов до вершини, що був її пройшов: щойно було на навігаторі 50 метрів, потім 20, аж раптом знову 40. Що за …?? А, он воно що :)
На середньому плані картинки — полонина Явір, наскільки я розумію (N48° 25.031′, E24° 30.400′, 1150 м над р.м.). А ще — мені повезло все ж втигнути на вершину засвітла та при добрій погоді. Ось, чоловік пише, що вже вкотре йде в гості, а не виходить.
Може, комусь треба буде: Явірник-Горган (він же Горган Явірницький) — N48° 24.449′, E24° 29.908′, 1467 м над р.м. На жаль, OpenStreetMap’и та інші Вікімапії не поспішали давати мені цих даних…
|
Правий був Олексій, коли поправив мене (після походу на Хом’як), що я все ще не знаю, що таке цокоти :) тепер, завдяки Андрієві, який організував походик на Горган Явірницький, таки знаю! І коли така байда розміром з декілька мене ще й похитується, виникає маса вражень.
Можливо, комусь згодиться: трек з урочища Женець до Горгана Явірницького (він же Явірник-Горган на іншій мапі, лишу обидві назви). Джерело 1 — то так, начерпати кружкою поволі, друге — суттєво краще. Але від табору до нього йти було далеко, то ж ми з Назаром «використовували» перше.
Мало не забув. Стежка в лісі (де джерела) по суті відсутня — де бачиш, там і йдеш.
|
Колесо огляду в Пратері. Вид зсередини.
|
Повернувся з відпустки. Колега подбав (попри мою відсутність на п’янці), аби я не був обділений. А я-то думав, що мені хтось «виставив» за те, що я нарід цілих два тижні не напружував… Ось так.
|