Злапані моменти

Ото вчора, постоявши в корку в тунелі 40 хвилин (через аварію далі, в цьому ж тунелі), був написав, що ровером лише за той час, що втратив в корку, вже дістався би місця призначення. Сьогодні зрештою так і зробив: взяв ровер; вчора ж була потреба взяти машину (зранку, через що я полінувався поміняти транспорт на вечір).

Втім, італійцям в містечку (чи селі?) Комаччіо мої проблеми явно не є відомі. Тунелів там нема. Зате є канали. Відтак вони мають свої особливості. Що не заважає їм користуватися роверами (кілька фото – згодом) та й автівками, мотоциклами. Які мирно сусідствують з човнами.

Щоправда, купляти там машину на “вторинному ринку” я би не хтів :)

Мене інколи запитують, навіщо я складаю тури. Сам не знаю… подобається цей медитативний процес та його, так би мовити, творчий результат. За кілька років зробив висновок, що в місцях, де багато “матеріалів”, мене можна запросто лишити, як дитину в пісочниці, піти та знайти за пів-дня там само, зайнятого тією ж справою.

Відпустка в Італії не стала винятком. Спочатку ми поскладали пару турів біля берегів Райнбаха, пізніше – доклалися до містобудування по дорозі між першим та другим каскадами водоспадів. Ось наш Чубань:

Про третій каскад можна багато писати, але не показати. Фактично, його можна зазнимкувати буквально з пари ракурсів, та й звичайному туристові доступний для зйомки раптом один, що на фото нижче. Це фото зроблене з місточка поруч з водоспадом.

Насправді для огляду є ще одна площадка. Якщо дивитися на фото, то вона знаходитиметься праворуч за межами кадру. Однак, як можна помітити, та площадка (каміння) знаходиться просто навпроти каскаду. Потік води рухається з такою швидкістю, що її пара, лише вдаряючись в протилежний водоспаду бік каньйону, не має іншого виходу, як вилітати вгору. Звісно, на Вас. Це означає, що відкрити очі там вдається на секунди дві-три, а одяг стає мокрим ще швидше. Нам дуже стали в пригоді штормові штани та куртки: таким чином ми мали секунд десять на спостереження. Про знимкування мова не йде, камеру не встигаєш дістати з-під куртки, як об’єктив вже мокрий.

Згаданий мостик допомагає, але не надто активно: на зйомку є, як правило, 5-7 секунд. Потім – дивіться вище, а якщо серйозно – розворот на 180°, серветка, друга, протирання оптики, поворот – і знову 2-3 кадри. Якийсь буде вдалим. Потужнішого водоспада я досі не бачив.