Колись на одному форумі я прочитав, що хтось назвав кадр з пропорціями 2,35:1 «кіношним». І мені сподобалося.
Відтоді назбиралася вже непогана колекція таких картинок; інколи я їх бачу ще до того, як беру камеру в руки. Ось це і це точно «ляже» в ці пропорції. Клац. А інколи все стається навпаки. Крутиш-крутиш звичні 2:3, то одне зайве, то інше. Навіщось то знимкуєш, а вже через незнати скільки часу доходить: так ось же воно. Врізав верх-низ і все, ось той результат. Так і з цією картинкою сталося: допер, лише обробляючи.
Парк «Піскові озера». Львів, Україна. Жовтень 2017.
|
Логічно, що крім мене воно нікому нафіг не здалося, але якщо я після років страждань то забуду, — то знайду цю нотатку. Замість звичних «[» та «]» в американській розкладці, призначених для зміни розміру пензля у Photoshop, відповідна комбінація в німецькій забезпечується з допомогою ‘ та #. "Ось така …я, малята" (© Дід Панас)
|
Давно не був у рідному місті…
Мабуть, тепер Львів таким і запам’ятається: рідним містом, яке втішило доброю погодою протягом жовтневого візиту. Він розвивається, мені приємно бачити ці позитивні зрушення, щоразу (чи, правильніше сказати, щороку?) приїжджаючи туди. Цьогоріч навіть камера придалася, позаяк, мабуть, десь там якось зійшлися зірки: був час, був настрій, була погода. Навіть кілька знимок зробив. Ото одна з Кайзервальду. Далі, за наявності часу, буде.
|
