Позавчора їздили шукати снігу і трошки сюжетів для аерозйомки, за компанію. Цікаві для себе місця згори порозглядав, літати другий акумулятор не став — аж стільки сюжетів не було. Та й світло було так собі.
Однак, подумалося, дорогою домів варто пригальмувати біля дамби Sylvensteinspeicher (водосховище на Ізарі, щo захищає від високої води Бад Тьольц та Мюнхен). Близько самої дамби сюжетів годі й шукати, для тих зйомок вистарчає телефону в кишені, а от далі, біля моста, могло бути цікаво. Здавалося, що світло скінчилося (чи то пак його й не було), але чуйка підказувала від’їхати тих пару кілометрів вбік. На місці світла теж не виявилося, то ж вирішив порозглядати все згори та й домів. Аж докладно перед посадкою спалахнуло — то встиг щілкнути останній кадр, світло згасло, хруща посадив та й поїхали додому…
Звісно, більшість бачила кадр в Інстаграмі, з відповідною обробкою на мобілі. Але все ж таки, основна мета того бзиніння та літання — в якісних фото. Чи якісніших ;) зрештою, отримав отаке:
|
Відверто кажучи, ті 2000 км з електровеликом були вже давно, але до 3000 я ще не докатав — дається взнаки карантин, їжджу цьогоріч менше, ніж раніше. Втім…
Якщо хто не в курсі, в травні я пересів зі свого оранжевого МТБ-хардтейла на електричний МТБ-підвіс, аби було весело і з вітерцем. Веселіше стало, з вітерцем — теж, словом, я перейшов у сьому стадію відносин з eMTB (підказка: опис тутка).
Відомо, що одна з священих воєн з еМТБ — то втрата фітнесу. Я згадав про це випадково і, будучи знаним цифробуквоїдом та вимірюючи все, що вимірюється, легко знайшлися подібні поїздки на МТБ та еМТБ, без намагання порівняння — їх роздяліють порядку 4 місяців. І ось, що я побачив:
Хо-хо, хто сходу вгадає, де “електричка”, а де “біобайк”? Спеціально виділив середній пульс. Час — порівняний, швидкість — порівняна. Так от, біобайк ліворуч. І — о, диво — на ньому “легше”, ніж на “електричці”. Можливо, варто зазначити, що я мав вельми легкий біобайк, 11 кг. Проти 23 кг електроровера то виглядає невагомо. Але фокус таки в ім, що на електровелику не легше, а швидше. Звичайно, не весь час в турборежимі :)))
І, звичайно, з ССТ (Синім Супер Трактором) я покатався подивитися Зальцкаммерґут Трофі, але то вже геть інакша історія.
|
Сталося мені нещодавно поставити macOS Mojave “з нуля”. І от, одразу після початку встановлення, гарне повідомлення “Медіа пошкоджено і не може бути використане для інсталяції”. Ну добре, зліпимо флешку ще раз — помилка та сама.
Недовгі пошуки підказали, що окремі сертифікати, якими були підписані Мохаве та інші старіші версії ПЗ, просто застаріли. Не надто давно – 24 жовтня 2019 р. Втім, це не заважає поставити ОС. Треба лише відключити падлюку від інтернету, відкрити термінал та написати маленьке неподобство на кшталт “date 1023120019” – дата переставиться на 23 жовтня 2019, 12:00 і система встановиться. Отаке.
|
Знову, курва, радіо,
телебачення, курва, преса …
Влада собі, як влада:
суцільні, курва, бандити …
/Мертвий Півень/
Ні, не так. Знову, курва, блогери …
Хто достатньо давно мене знає, давно в курсі, що нижче подано фото, яке точно відтворює славу фотографа — то таке фото, яке п…ть всі підряд, але ніколи не вказують авторство. Ну якби мені було шкода, так же ж ні. А тепер ще якесь стерво дозволило собі зробити з картинки униле сіре гімно (з результатом можна ознайомитися тутка; адміни пишуть, що вони лише текст додали).
То ж доводжу до відома, що це фото існує лише в цій обробці і крапка.
І його можна при бажанні купити у вигляді відбитку, оформленого належним чином.
Оу йє – і наостанок: якщо Вам приспічило десь запостити це фото – зв’яжіться зі мною, я можу обрізати під формат і дати файлика. Але, трясця, якщо просто по-тихому с…ти – жеби до кінця життя тепле пиво Вам наливали. Sic!
|
