Картинка з походу на Пікуй, про який я вже згадував на днях. Ми з Юльцею забігли на вершину ще до моменту натягування хмарки на хребет, відтак дещо встигли навіть щілкнути. На наступний день побачили оточуючий світ з вершини фрагментарно (Пікуй нас пожалів та привідкрив завісу), але не менш цікаво! Хоча, було недалеко до (цитую Андрія) «Хто не бачив Пікуя, той не бачив… Пікуя!» :)
