Минулого тижня погода тішила своєю красою та весняністю — я навіть машину помив (схоже, вперше за цілий місяць, бо десь ще в січні відбувався той процес попереднього разу… що то було з вигляду — моторошно згадувати). Втім, та ж погода швидко все розставила на свої місця (машина знову брудна та на вихідних вітром здувало). В суботу здувало менше (логічно: не гуляли ж), в неділю — просто зсуваючи машину з траси. Словом, типова «весняна» погода.
Потинявшись навколо ставків в Івано-Франковому добре менше, ніж планували, спакувались в автівку та й рушили додому, де, як справжні лінивці, відіспались ще й вдень. Погода надалі тішила сірятиною та вітрюганом і, за якимись там законами, що їх часто-густо називають законами підлості, з маргінальної виправилась на таку собі інтелігентну, але вже сьогодні. Ну та певно: працюємо ж…
Попри сірятину сверблячка в пальці домоглась кількох спусків затвору. Нелегко передати той стан природи з тим диким вітром і, при тому, все ж відсутністю техногенних звуків, таки собі суворий спокій. Ніби з технічної точки зору все і просто; діапазон яскравостей сюжету невеликий, вкладається в можливості техніки з запасом, а от показати, як слід, — ще та задача. Про надрукувати на разі не йдеться, добре, що «проявив» прийнятно. Лишив в якості виставкової на разі ось цю картинку, далі, може, ще щось допиляю до придатного виду… Втім, попри певний дискомфорт погоди, сам її настрій мені сподобався. Як сказала Юля, така собі боротьба сезонів.
|
(шкідливий режим вкл.)
Полайкати стьобний пост на мордокнижці можуть з десяток людей. Порадити щось по поїздці — ніхто з 120, які точно бачили питання, я подивився по статистиці. O, tempora, o, mores!
(шкідливий режим вимк.)
Не суттєво, зрештою. Запишу для себе на разі, а пізніше, можливо, комусь це буде корисним. Отже, є загальний маршрут Львів – Люблін – Краків – Львів, розрахований приблизно на 3 дні та 2 ночі. Є також декілька питань, з яких два — важливих:
- Що робити в Любліні? (я там ще не був)
- Що дивитись по дорозі?
Як наслідок, є прикидки щодо маршруту на мапі. Там же проставлені окремо взяті маркери для того, аби цікавинки нікуди не втікли.
(більше…)
|
Вирішив створити собі певного роду добірку чужих фотографій, які мені дуже подобаються або чимось вельми цікаві. Відкрию її знимкою National Geographic MyShot Magazine:
Jungle Canopy, Honduras © Jeremy Lock
|
Останнім часом думаю над цитатою Лапіна і не тішить мене той стан справ.
Делается все, чтобы фотография умерла. Делается самими фотографами и промышленностью с ее все более умными камерами, которыми может управлять неумный человек. Ничего уже не надо ни проявлять, ни печатать самостоятельно. Купил камеру — и ты уже фотограф. Это чудовищно. Человек в третьем классе научился писать. Но он же не писатель!
До слова кажучи, дуже добре пояснює мою дику реакцію на слово «фотограф», особливо адресоване кимось самому собі. Цитата взята зі статті про Лапіна, розміщеної на Кореспондент.нет.
|
Сьогодні успішно забув вдома перепустку в офіс та блок живлення до лептопа. Для порядку ще й телефон розряджається. Не комільфо… І якщо з лептопом справи ще так-сяк, то з телефоном вже сумніше. Вихід знайшовся в комплексному рішенні:
- В лептопі виключається Wi-Fi для економії заряду батареї
- Телефон втикається в лептоп звичайним шнурком і підзаряджається
- Аби зовсім не випадати з життя на телефоні включається hotspot з роздачею доступу по USB
Майже просльозився: EDGE викликає нестримні асоціації з dial-up.
|
Сьогодні, пливучи свою більш-менш звичайну дистанцію, знову займався вже звичайною справою: рахував в голові факторіал. Знову збився на 16му басейні на обрахунку 13! — бо з 12! справи були ще так-сяк (до слова, 12! = 479 001 600).
Хто першим закричить «вар’ят!!!» хай відповість на два питання: 1) чи є якісь водонепроникні навушники з плеєром? музику я би послухав; 2) що ще робити протягом 40 ±1..2 хвилин?
|
Лежу в масажиста (відвідую сеанси лікувального масажу — підтримую здоров’я спини), паралельно, аби не було зовсім скучно, фонить радіо. В новинах «відкриття» вчених (не зауважив, чи британських…): «Вчені зробили висновок, що неперервне жування жуйки аналогічне до пиття кави та пришвидшує реакцію, розумову діяльність». За точність цитати не відповім, але зміст переданий. Тихенько посміююсь, на що лікар реагує відповідно: «Ну, тоді корова — найбільш думаюча тварина». Але ж правий, холєра :)))
|
