Злапані моменти

Spišský Hrhov (я не годен то прочитати українською, але думаю, що то “Спішскі Х(и)рхов”) — це село неподалік Левочі (Levoča), яке обов’язково доведеться проїхати дорогою від Попрада на Спішські Град. Саме село, яке зараз налічує близько тисячі жителів, особливої цікавості собою не являє, а от подивитись на колишній нео-бароковий палацик клану Čáki (інша версія — Csáky, це я теж не годен прочитати, принаймні правильно) можна, займе цей огляд не більше пів-години.

Мені не пощастило знайти щось конкретне про будиночок, крім орієнтовного періоду його побудови: друга половина XIX ст. В цей час село (чи місцевість? не впевнений, з чеської перекладав, як вмів) продали родині Csáky, які збудували винокурню та, відповідно, невеличкий нео-бароковий палац. Сам палацик оточений парком, але доволі понищений часом та людьми.

Що там зараз — ми так і не розібрались.

Бардейов — невеличке (33 тис. населення) містечко в Словаччині, але “документально” старше за мій рідний Львів (перша згадка — 1247, тоді як про Львів — 1256, нагадую). Ми проїжджали його, їдучи в бік Попрада, ще весною. Сьогодні це містечко мені знову згадалось, вирішив переглянути знимки, а як вже дивитись — то можна і писати, нє?,

Тим, хто там проїжджатиме, наполегливо рекомендую. Дуже гарне містечко, зі своїм власним настроєм. Далі — кілька замальовок з їх центральної площі, без тексту (принаймні, без важливого).

Вчора-позавчора був разом з Олексієм та Вірою поблизу Пікуя. На вершині теж були, навіть двічі, стежка-то інакше не йде. В хмарці теж були, теж не один раз. Приємний похід получився.