Попередня нотатка про Замость стосувалась, фактично, лише площі Ринок, як головної туристичної «родзинки», чи то пак атракції. Цю частину я вирішив присвятити іншим, на мою думку, теж цікавим місцям. Можливо, допишу пізніше про будиночки вірменських купців, що на площі Ринок, якщо знайду про них цікавинок більше, ніж на два речення, та візуального ряду стане. Дарма не записав жодного відео, втім, начисто забув, що фотоапарат це вміє…
Цього разу не відвідали фортецю, бо вітром зносило навіть на вулиці, а чого тоді говорити про міські вали? Не те, щоби одяг не дозволяв (він якраз виступив якнайкраще, захищаючи нас від погодніх умов), але видимість була дуже обмеженою і ми зумисне лишили кілька точок на наступні відвідини. Аналогічно, щоправда, з Любліном — цікавинки там ще є і є.
#1. Почнемо з входу до фортеці.
Це південний вхід, від вулиці Партизанів (ulica Partyzantów). Бійниці обабіч проходу були цілком функіональні, судячи з усього… трошки нагадало східну потерну Тараканівського форту (нічого дивного: укріплення все ж таки) — прострілювався прохід добре.
Зараз ця брама є входом до території старого міста. Ліворуч від неї проїжджають автівки, правою частиною вона примикає до цитаделі. Саме нею ми і пішли.
(більше…)
|
Попри те, що поляки все ж мають таке свято, як «Міжнародний жіночий день», у них цей день не є державним вихідним, як, приміром, у нас. Ми бачили панєнок та пань з квітами на митниці і ще декілька – в Замості. Ось, одну навіть в кадр злапав. Арка, що в кадрі, під сходами міської ратуші.
|
8-10 березня ц.р. мали таку собі прогулянку в Польщу (як мені подобається то польське слово wycieczka! — чит. вицє́чка) за маршрутом Люблін-Краків з зупинками в Замості та Сандомірі. Дуже сподобалось. Хто бажатиме їхати за подібним маршрутом — розповім докладніше.
Замость та Сандомір були вибрані не випадково: цікаві до огляду, але не надто великі, аби залишатись там на ніч. Для Замості на оглядову прогулянку площею Ринок та околицями кілька годин вистарчило, але лишилась до огляду цитадель (та не востаннє ж там, сподіваюсь), в Сандомірі матеріалів до неспішного споглядання ще на день. Враховуючи близькість Баранова Сандомірського, можна десь в тім околі і зупинитись, думаю, знайдеться ще щось цікавеньке. Für das nächste mal!
В цьому пості зберу замальовки з площі Ринок, а згодом додам ще декілька з околиць, бо дуже вони мені подобаються, хоча чимось особливим і не вирізняються. Є ще окремо зняті будиночки вірменських купців, що вирізняються помежи інших багатим декором, в т.ч. з фрагментарними зйомками цього декору — аби на все часу було, щоби шукати, розповідати та показувати…
#1. Найканонічніший (аби не казати, найбільш замучений туристами) вид на Ратушу.
(більше…)
|
Погода за вікном моцно демотивує займатись чимось, крім споглядання театру тіней та вештання по вулицях, тому на «писати» теж нема настрою, хай тут будуть мобілофото з (моїм) настроєм…
|
Минулого тижня погода тішила своєю красою та весняністю — я навіть машину помив (схоже, вперше за цілий місяць, бо десь ще в січні відбувався той процес попереднього разу… що то було з вигляду — моторошно згадувати). Втім, та ж погода швидко все розставила на свої місця (машина знову брудна та на вихідних вітром здувало). В суботу здувало менше (логічно: не гуляли ж), в неділю — просто зсуваючи машину з траси. Словом, типова «весняна» погода.
Потинявшись навколо ставків в Івано-Франковому добре менше, ніж планували, спакувались в автівку та й рушили додому, де, як справжні лінивці, відіспались ще й вдень. Погода надалі тішила сірятиною та вітрюганом і, за якимись там законами, що їх часто-густо називають законами підлості, з маргінальної виправилась на таку собі інтелігентну, але вже сьогодні. Ну та певно: працюємо ж…
Попри сірятину сверблячка в пальці домоглась кількох спусків затвору. Нелегко передати той стан природи з тим диким вітром і, при тому, все ж відсутністю техногенних звуків, таки собі суворий спокій. Ніби з технічної точки зору все і просто; діапазон яскравостей сюжету невеликий, вкладається в можливості техніки з запасом, а от показати, як слід, — ще та задача. Про надрукувати на разі не йдеться, добре, що «проявив» прийнятно. Лишив в якості виставкової на разі ось цю картинку, далі, може, ще щось допиляю до придатного виду… Втім, попри певний дискомфорт погоди, сам її настрій мені сподобався. Як сказала Юля, така собі боротьба сезонів.
|
Якщо по правді — я егоїст. І, в переважній більшості випадків, мізантроп. А коли знимкую — взагалі наступає загострення. Тоді мені треба якийсь репелент від соціуму, особливо — біля водоспадиків.
Так, мені не зрозуміло, нафіга лізти у водоспад дупою. Ногами – ну ладно, але дупою-то нащо? Нє, розумію, але не сприймаю. «Ааа я її туди запхав!!!»… Слабак. В Ніагарський водоспад запхай.
В Ниркові, завдяки подібного плану туристам, срач неймовірний. Перейшовшись від руїн замку до водоспаду у мене відпало будь-яке бажання туди приїхати ще раз, хіба що станеться якесь диво і той весь балаган вкрадуть інопланетяни для експериментів, а перепустки видаватимуть якісь краснолюдки та лише після пред’явлення фотокамери, штатива не гірше «Манфротто» та повного набору фільтрів виробництва як мінімум «Lee Filters». Власникам «Gitzo» та «Singh-Ray» взагалі priority pass, за морду Помідорко — розстріл на місці.
Словом, тогоріч в серпні вперше побачив Джуринський водоспад, найбільш повноводний водоспад України, наскільки мені відомо. Видовищно! По світлу не втрафили, то ж зробив кілька пристрілочних кадрів, в смітник вони не пішли, то ж крутив так і сяк, доки не дійшло, як хочу їх бачити. Пів року роздумів — зрештою, не так вже й багато.
#1.
#2.
|
Того вечора вибрались погуляти з частим гостем нашого міста (та автором чудової серії «Львів непопсовий») Сергієм перегулятись та познимкувати, а пізніше — зустрітись та попити пива і попатякати з Романом та Андрієм. Щоправда, ще пізніше мене висмикнули з-за гальби пива по робочих питаннях, чому я був дико си тішив, але маємо, що маємо.
Власне кажучи, ця вілла, що на фото нижче, у Сергія чудово описана в нотатці «Палац гіпсових королів». В епістолярно-історичному світлі майстер з мене ніяких, я більше по клацнути та показати, тому по докладну інформацію все ж відправлю до того пана :)
|
