По дорозі з Замості до Любліна Юля помітила костел, повз який ми не могли проїхати, не спинившись. Неоготичний костел святого Бартоломея, що відноситься до римокатолицької парафії, збудували в 1909-1913 роках. Точні координати — 51°2’41″N, 23°2’44″E (Wikimapia).
#1. Фасад костелу з боку дороги.
(більше…)
|
Я тим Любліном вже всіх дістав, нє? Це вже остання частина (принаймні, на сьогодні). Хоча… Поодинокі знимки, можливо, ще проскакуватимуть, але «комплексна частина» закінчується.
#1. Костел домініканів. Фасад.
(більше…)
|
Спочатку хотів розділити другу і третю частину замальовок з Любліна на культурну та «трешову», але потім передумав. З тією метою, аби не получилось, як репортажі окремо взятих митців про Львів, які сам люблю обхаяти з ніг до голови, за показ виключно трешової частини життя міста. Тому сам з Любліна буду показувати поруч і те, і друге. Воно ж бо й логічно: співіснують ці грані одного цілого теж поряд…
#1. Замкова площа. Хто не покрутив панорамку з попереднього запису?
(більше…)
|
Неподалік театру Ганса Крістіана Андерсена.
|
Місто Люблін, центр воєводства Любельського, не те, щоби мене приваблювало, радше цікавило. Як би це не було кумедно, біля Львова є містечко Великий Любінь, яке мені завжди було пов’язане з тим польським (чомусь!), а позаяк мав прихильне ставлення до «нашого», транспонував ті самі емоції на «їхнє». І Люблін не підвів.
В цій серії матиму вечірні замальовки. Почну з вулиці Гродзької (ulica Grodzka). Ми вийшли сюди з вулиці Підвальної (Podwale), де зупинялись в готелі Dom na Podwalu (наполегливо рекомендую).
#1. Lublin, ulica Grodzka. Вид в бік замку.
(більше…)
|
Попередня нотатка про Замость стосувалась, фактично, лише площі Ринок, як головної туристичної «родзинки», чи то пак атракції. Цю частину я вирішив присвятити іншим, на мою думку, теж цікавим місцям. Можливо, допишу пізніше про будиночки вірменських купців, що на площі Ринок, якщо знайду про них цікавинок більше, ніж на два речення, та візуального ряду стане. Дарма не записав жодного відео, втім, начисто забув, що фотоапарат це вміє…
Цього разу не відвідали фортецю, бо вітром зносило навіть на вулиці, а чого тоді говорити про міські вали? Не те, щоби одяг не дозволяв (він якраз виступив якнайкраще, захищаючи нас від погодніх умов), але видимість була дуже обмеженою і ми зумисне лишили кілька точок на наступні відвідини. Аналогічно, щоправда, з Любліном — цікавинки там ще є і є.
#1. Почнемо з входу до фортеці.

Це південний вхід, від вулиці Партизанів (ulica Partyzantów). Бійниці обабіч проходу були цілком функіональні, судячи з усього… трошки нагадало східну потерну Тараканівського форту (нічого дивного: укріплення все ж таки) — прострілювався прохід добре.
Зараз ця брама є входом до території старого міста. Ліворуч від неї проїжджають автівки, правою частиною вона примикає до цитаделі. Саме нею ми і пішли.
(більше…)
|
Попри те, що поляки все ж мають таке свято, як «Міжнародний жіночий день», у них цей день не є державним вихідним, як, приміром, у нас. Ми бачили панєнок та пань з квітами на митниці і ще декілька – в Замості. Ось, одну навіть в кадр злапав. Арка, що в кадрі, під сходами міської ратуші.
|