Злапані моменти

Неподалік Тернополя, дорогою до Скали-Подільської.

Autumn’s flag by Alex Nedovizii

Ще один гірський мегабаян, який, певно, є у кожного і в кожного він 100% інший, втім, лишається баяном та фотоштампом, але будь-який митець знимкує їх ще і ще, не боячись повторитись… І не повториться ніколи. Бо завжди будуть гори і хмари, але ніколи – ті самі хмари. Гори, втім, лишаться.

Попри всі лінощі (насправді їх зовсім трішечки!) та роботу (а от її вже не трішечки) руки дійшли до фотографій з походу на Бребенескул. І, доки кінцева версія маленького фотоальбома формується, можна показувати окремі знимки, які не потребують якогось антуражу чи то пак компанії інших знимок. Наприклад, цю.

То вже майже дійшли до Гутин-Томнатика. Руки вже не піднімались взагалі, з камерою — і поготів, але не зазнимкувати такого бодай через силу я просто не міг собі дозволити…

Природа натякнула нам на доцільність переховування в наметах приблизно наступним чином:

Зазнимкував дорогою до озера Бребенескул, 27 липня. Десь між Туркулом і Ребрами.

В суботу повправлявся в зйомці HDR-панорами. 15 кадрів с вилкою в 1 2/3 ступеня в кожен бік, з поляром та градієнтом. А ДД все одно зашкалював. І ось, що вийшло. Ніби з вух не лізе, що ХДР?

Ще до того, як ми перестріли в Кам’янці-Подільському Сашка з Танею, наш шлях пролягав (і навіть містив точку зупинки) через Скалу над Збручем, вона ж — Скала-Подільська. Ми з Юлею вже тут бували, 4 роки тому (я збрехав, сказавши в коментарі до інстаграмки, що п’ять — забув), тому заїхали задля поповнення колекції вражень та, властиво, стоянки на ніч. Під замком, в «долині», тече Збруч, біля якого можна поставити намета, а то вже файно.

(більше…)