Колись на одному форумі я прочитав, що хтось назвав кадр з пропорціями 2,35:1 «кіношним». І мені сподобалося.
Відтоді назбиралася вже непогана колекція таких картинок; інколи я їх бачу ще до того, як беру камеру в руки. Ось це і це точно «ляже» в ці пропорції. Клац. А інколи все стається навпаки. Крутиш-крутиш звичні 2:3, то одне зайве, то інше. Навіщось то знимкуєш, а вже через незнати скільки часу доходить: так ось же воно. Врізав верх-низ і все, ось той результат. Так і з цією картинкою сталося: допер, лише обробляючи.
Парк «Піскові озера». Львів, Україна. Жовтень 2017.
|
Логічно, що крім мене воно нікому нафіг не здалося, але якщо я після років страждань то забуду, — то знайду цю нотатку. Замість звичних «[» та «]» в американській розкладці, призначених для зміни розміру пензля у Photoshop, відповідна комбінація в німецькій забезпечується з допомогою ‘ та #. "Ось така …я, малята" (© Дід Панас)
|
Давно не був у рідному місті…
Мабуть, тепер Львів таким і запам’ятається: рідним містом, яке втішило доброю погодою протягом жовтневого візиту. Він розвивається, мені приємно бачити ці позитивні зрушення, щоразу (чи, правильніше сказати, щороку?) приїжджаючи туди. Цьогоріч навіть камера придалася, позаяк, мабуть, десь там якось зійшлися зірки: був час, був настрій, була погода. Навіть кілька знимок зробив. Ото одна з Кайзервальду. Далі, за наявності часу, буде.
|
Доволі випадково знайшов рецепт боротьби із забудькуватістю останньої OS від Apple стосовно окремих розкладок клавіатур. Виглядає воно так: поклавши традиційно .keylayout
та .icns в /Library/Keyboard Preferences, після перезавантаження системи файли зникають, розкладка, відповідно, «забувається».
Рецепт лікування геть простий: розкладку слід упакувати в пакунок (bundle), після чого все стає на свої місця: доступна глобально і переживає перезавантаження.
Ото нашвидкуруч перепакував роботу Андрія та поклав на GitHub, паралельно написавши йому, аби не присвоювати собі заслуги. Якщо хтось лінується, качайте.
P.s.: ноги ростуть з “Українська розкладка клавіатури з символами Unicode для систем Unix (X.org), Mac OS X та Windows XP/Vista/7“.
|
…не варто забувати вдома домкрат, не помічаючи бордюра, який може зробити дірку в колесі.
Насправді це так просто. Сонце світить в очі, поворот ліворуч, не помітив бордюра і трошки перетиснув акселератор – бумц-пфффффффф приїхали. Аварійка, зупинка, гордо чимчикую до багажника і розумію, що домкрат, який був в комплекті з машиною, зламався давним-давно (хм, здається, його мали полагодити), а «великий» просто лежить вдома. Ех…
Сідаю на місце водія, плюю на вже вбиту шину (пробита боковина, то вже все), здаю кілька метрів назад, дістаю телефон…
ADAC Pannenhilfe востаннє оновлена для iOS 8 і відноситься до тих програм, які потрібні раз в рік або рідше, але коли потрібні… дані мого місця знаходження передаються в німецький автоклуб автоматично, разом з іменем та номером картки члена клубу, їх вже не треба називати оператору під час дзвінка. Уточняють марку машини та поломку, чи є «запаска». Диспетчер каже, що машина допомоги буде протягом години, водій подзвонить протягом 10-15 хвилин. На годиннику 8:06. О 8:09 поступає дзвінок: «ADAC, буду біля Вас протягом 10 хвилин». 8:15: перед моєю машиною зупиняється Ford S-Max «жовтий янгол». Задні сидіння в машині відсутні, на їх місці, включаючи весь об’єм багажника, розташовується купа всього, включаючи компресор, акумулятори «стартової допомоги» та купу іншої техніки. 8:21 – я їду, «підписавши» документ на екрані планшета Toughbook в автомобілі допомоги, потиснувши руку водію-механіку та забравши роздруківку з характером робіт та нагадуванням підтягнути болти кріплення колеса через 50 км.
Час на подолання проблеми – до 20 хвилин. Згрубша, мене влаштовувала навіть анонсована година. Ціна спокою – 110 євро на рік на сім’ю, покриття – вся Європа. Спасибі, ADAC :)
|
Фейсбучик нагадав, як то було 6 років тому. І навіть цікаво нагадав.
Вперше машиною за кордон в подорож. Далеку й невідому, щось близько 300 км в один бік. Власне кажучи, навіть не підозрював, як воно далі понесе… Львів-Краків. 5 годин на кордоні (можна окрему розповідь написати). Автобан, до речі, починався десь в районі Денбіци; до того чудово відпрацьовувалася зміна обмеження швидкості 50..70 км/годину. Мало не забув: вперше розігнався до 140 км/год. Гм… о:)
В нагороду за 5 годин очікування на кордоні Краків потішив видатною погодою, теплими осінніми днями. Кілька років потому навіть подумував поїхати туди жити/працювати, але не склалося. Може, й на краще.
|
