Подорож довжиною в тисячу миль починається з одного кроку. (Лао Цзи)
Поза-поза-вчора був цікавий день — Апельсин проїхав свій 10000-й кілометр (є якийсь толк від Страви, крім пузоміряння, — рахує знос запчастин). Цікаве відчуття! Я багато шукав та вивчав, складаючи його, але 10 тисяч — то, безумовно, “показник”. Але найкращий показник — це те, що помилок при збиранні було допущено рівно дві: невідповідне сідло (замінене тогоріч) та паршиві проставки на шток вилки (ушатана рульова…).
Подальший текст цікавий хіба подробицями про життя і смерть компонентів.
(більше…)
|
"Ride as much or as little, as long or as short as you feel. But ride"
– Eddy Merckx
7509,9 км тому (якщо вірити Страві, а їй я вірю, бо-ж, як відомо, if your ride is not on Strava — it didn’t happened) Апельсин поїхав. Рік тому “на одометрі” було 4333 км — тобто за цей рік я проїхав трошки менше (відробляє Вуглик; якщо хто не в курсі — це шосейник).
Річний сервіс та, заодно, підбиття підсумків, зайняли неповні три години.
Кому цікаво, що там, можуть читати далі.
(більше…)
|
Позавчора мою машину вперше умурдилися свідомо заблокувати на парковці (опа, не чекали? думали, в Еуропі всі метеликами пукають? :)), відтак сьогодні я був дуже радий свідомо знову взяти ровер. Власне, вчорашня поїздка була радше відносною необхідністю.
А позавчора Süddeutsche Zeitung якраз писала, що ровер лишається чи не найшвидшим способом пересування по місту взимку. Вільно цитуючи газету: “S-Bahn (міська електричка) запізнюється, автобус стоїть в корку разом з автомобілями (частково правда), трамвай заповнений шмаркаючими носами… зате велодоріжки майже пусті.” (текст в дужках — мої коментарі). Цілком правдиво. Для повноти картини зазначу, що велодоріжки ще й доволі часто вичищені краще за тротуари. Пізніше сніг буде розкатаний до асфальту, а кам’яна крихта залишиться (до весни, коли кумедна машинка-типу-“порохотяг” позбирає ці камінці з доріг, доріжок та тротуарів та поскладає в ящик до наступної зими).
Кумедно, але середній час добирання на роботу ровером взимку скоротився майже на 2 хвилини (34 хвилини проти 36 влітку). Швидкість — майже без змін, все ж таки акуратніші повороти даються взнаки. Ну й не так гаряче. З курйозів: велодоріжки в моєму “селі” (пару кілометрів від ляндесхауптштата) були вичищені до асфальту буквально на третій третій день після снігопаду, тоді коли в Мюнхені багато з них досі мають на поверхні сніг, що його розкатують небагаточисельні роверисти, половина з яких — брутальні дяді й цьоці, екіпіровані на багато сотень єврів, а половина — школярі/студенти, які й надалі їздять відомими маршрутами, хоч і не так чисельно, як влітку.
Просто так — Апельсин у форматі “Punk not dead”. Власне, мета привезти домів шиповану гуму і була потребою використання машини, не хотілося перти на собі, як-то успішно робив навесні.
Якби кому цікаво було щодо вражень від брутальної шиповки (тут фігурує Schwalbe Ice Spiker, є менш брутальні Schwalbe Marathon Winter), то доповідаю: веселий шум при русі по асфальті (Апельсин і так не відрізняється “тихою” втулкою DT Swiss, а тепер й взагалі можна знімати дзвіночок), сніг за рахунок широкого протектора не затримується (на жаль, мої Racing Ralph’и збирали його на раз і з них робилися “бублики”, але “по сухому” інакші пріоритети), керованість на вкатаному снігу/льоді зросла в рази, а екстренне гальмування замість заносів заднього колеса у випадковому напрямку пропахує канаву до того, що під снігом, довжиною у гальмівну відстань :)
|
“Ітогі падведьом…”
(Л. Подерев’янський – Гамлєт)
Трошки більше, ніж рік тому, складений по компонентах роверко отримав ім’я Апельсин та поїхав. Відтоді за його (та моєю) спиною лишилося 4333 км та жодної (серйозної) поломки.
За рік відбулося багато чого. Жодної поломки, по суті, не було (що тішить), подорожей було достатньо (тішить ще більше). Весною навантаження на МТВ дещо зменшилося у зв’язку з купівлею шосейника. Втім, певні роботи, крім просто миття ровера загалом та ланцюга зокрема, все ж проводилися.
Сьогодні зраня мусів прикупити нову шину, позаяк Schwalbe Rocket Ron все ж таки за 4 тисячі кілометрів з’їздився в гімно і вчора отримав якусь чудернацьку дірку, яку герметик загерметизувати не зміг. Згрубша, єдина така собі поломка; хоча, скорше, можна сказати просто відпрацювало своє (вважати поломкою недотягнутий і загублений гвинт, що тримав гальмівний каліпер, не буду — сам бібізяна). Взяв на заміну найтовстіший з наявних Racing Ralph — позаяк той, що на передньому колі, тримається дай Боже кожному. Касета, ланцюг — ніяких проблем. Зірваний шліц на одному з регулювальних гвинтів переднього перемикача вважатимемо також наслідком криворукості механіка та їздуна (все одно вже помінєв). А, ну й майже з’їздилися гальмівні ротори: передній має товщину біля 1,7..1,8 мм (гранично допустима виробником — 1.5), задній ще живіший (логічно) — 1,95.
Далі буде…
|
Апельсинчик — то ровер. Все почалося з купленої навесні оранжевої рами Cube (від моделі LTD Pro 29″), а далі якось вельми вдало додалася вилочка та пішло. Сьогодні нарешті доскладав та вивів на тест-драйв. Правда, багато чого ще не налаштовано ідеально, але пекло, — не міг вдома всидіти.
(більше…)
|